Редакція Перейти до переліку статей номеру 2010:#3
мистецька хроніка


9 березня в переповненому Українському домі відбулася презентація нового видання книги Ліни Костенко «Берестечко» (ілюстрації Сергія Якутовича, аудіоверсія Петра Бойка, вступна стаття Івана Дзюби), що вийшла у видавництві «Либідь». На презентації виступала і сама ювілярка, яка останні десятиріччя надзвичайно рідко з’являється на публіці. Її слова про український народ, який пережив і переживає велике історичне приниження і десь у самому собі втратив гордість, спонукають задуматись над причинами такого стану речей.

Того ж вечора у Київському Молодому театрі�відбулася прем’єра поетично-музичної вистави «Інкрустації», присвяченої 80-літтю з дня народження Ліни Костенко. Режисер вистави – Олена Шапаренко – поєднала художнє читання актриси театру Лідії Вовкун із піснями дуету Лесі та Галини Тельнюк. До вистави, яка складається з трьох умовних частин – «Дорога до любові», «Я і Світ», «Я і Вічність», – увійшли твори з поетичних збірок Ліни Костенко.

З цієї ж нагоди в Українському домі відбувся концерт Ольги Богомолець, яка виконувала свої пісні на слова Ліни Костенко в супроводі камерного оркестру «Київська камерата».

Оновлений «Камінний хрест»

Національна кіностудія художніх фільмів ім. О.Довженка придбала високотехнологічний німецький сканер і відкрила центр цифрового відновлення фільмів (Digital Intermedia).

Першим фільмом, який реставрували й зробили, як запевнили в центрі, бездоганну цифрову копію, став «Камінний хрест» Леоніда Осики 1968 року. 19 березня в Будинку кіно на вечорі пам’яті митця з нагоди його 70-річчя було показано оновлений «Камінний хрест». Було також презентовано книгу спогадів дружини Леоніда Михайловича актриси Світлани Князєвої.

Docudays UA

З 26 березня по 2 квітня 2010 року в Києві проходив VІІ Міжнародний фестиваль документальних фільмів Docudays UA. Цього року він був присвячений проблемам фашизму в сучасному світі, всім його елементам і проявам:

– нетерпимості щодо різних соціальних груп із закликами до їх дискримінації (расизму, радикальному націоналізму, гомофобії, антисемітизму та ін.);

– тоталітарному мисленню, що передбачає перевагу інтересів держави або певної ідеї над інтересами окремої особистості;

– мілітаризму та «культу фізичної сили», які пропагують насильство, військові способи вирішення політичних проблем, а також силу та агресію.

30 березня відбувся майстер-клас «Коли документальний фільм зустрічається з історією» французького режисера Патріка Барберіса.

Національний центр Олександра Довженка з новим обладнанням

На липень 2010 року заплановано пустити в дію нове обладнання кінокопіювальної фабрики ДП «Національний центр Олександра Довженка». Завдяки підтримці Служби кінематографії України, фаховому й ініціативному господарюванню колективу та адміністрації (директор Центру – Володимир Мандрика) вдалося без державних коштів закупити найновіше на сьогодні в Європі обладнання французької фірми «Дебрі». Українським кінематографістам уже не потрібно буде їздити по сусідніх країнах для того, щоб проявити кіноплівку та надрукувати кінокопію – тепер це можна буде зробити в Києві до того ж у найкращій якості. Кілька років тому Міністр культури і туризму здійснив спробу перепрофілювати фабрику. Однак колективу за підтримки кінематографічної громадськості вдалося відстояти свою установу і свої приміщення. Сьогодні, зробивши у цехах євроремонт, досвідчені інженери та працівники фабрики встановлюють нове обладнання. Паралельно готують цехи для оцифрування фільмів.

Законодавча підтримка

18 лютого набув чинності Закон України «Про внесення змін до Закону „Про кінематографію” та інших законів України». Його мета – підтримати українське кіно і головне – підтримати фінансово. Ключові слова чималенької статті цього Закону «Фінансова підтримка кінематографії» – «спецрахунок», «збір на розвиток» та «спецфонд Державного бюджету». Всі вони звучать обнадійливо, але непосвяченим дуже важко дошукатися суті: звідки будуть наповнюватися спецфонд і спецрахунок? Те, що витрати на фінасову підтримку кінематографії в державних та місцевих бюджетах виділятимуться окремим рядком, а отже, будуть захищеними, дуже добре. І це зрозуміло (хоча в Бюджеті повинні виконуватися всі рядки без винятку). Та знову-таки, відродження кіновиробництва і всіх інших видів кінематографічної діяльності залежить від того, які суми будуть у тих окремих рядках. Щоправда, в законі зазначено, що окремі пункти вступлять у дію після ухвалення Закону України про збір на розвиток національної кінематографії, тоді, може, й конкретизуються ті загадкові поняття «спецрахунок» і «спецфонд». Кожна європейська країна визначилась із джерелом надходжень: у Великобританії – з лотерей, у Франції – з продажу квитків в кінотеатрах та прибутків телебачення, ще десь – з прибутків від азартних ігор... Наш документ, покликаний реанімувати кіногалузь, тримає це у таємниці. З цим питанням, очевидно, ще не визначились і тому формулювання декларативно-обтічні, які нікого ні до чого не зобов’язують. За винятком хіба двох позицій (і це поступ вперед): тепер державні посвідчення на право розповсюдження і демонстрування фільмів на території України видаватимуться за умов, що фільмокопії тиражуватимуть на території України. І друге. «Установити, що до 1 січня 2016 року кошти, спрямовані (інвестовані) платником податку на виробництво, розповсюдження, демонстрування національного фільму, враховуються у зменшенні податкового зобов’язання такого платника податку в сумі, що не перевищує розміру податкового зобов’язання, нарахованого протягом звітного року». Отже, справа за платниками податків. До них звернені наші очікування – інвестуйте!

Українська анімація – це «наш формат»

Українська компанія «Наш формат», яка спеціалізується на випуску українських ліцензійних CD і DVD-дисків, розпочала минулого року видання серії «Українські мультфільми». Анімаційні роботи останніх тридцяти років (з-поміж них і стрічки таких відомих аніматорів, як В. Дахно, А. Грачова, О. Педан та ін.) розраховано на наймолодших україномовних глядачів. В основі ж сюжетів – більш або менш відомі народні та літературні казки. Уже з’явилося вісім збірок, у кожній з яких – по вісім фільмів. Компанія планує продовжувати серію і в цьому році.

Ювілей «Комісарів»

Фільм «Комісари» Миколи Мащенка за мотивами творів Юрія Либединського з видатними кіноакторами Іваном Миколайчуком, Костянтином Степанковим, Бориславом Брондуковим, Федором Панасенком, Ларисою Кадочниковою, блискуче знятий оператором Олегом Мартиновим, увійшов до здобутків «золотого віку» українського кіно, став його класикою. Фільму виповнилося 40 років, і з цієї нагоди 14 квітня в Будинку кіно відбувся перегляд кінострічки, а її творці поділилися спогадами про роботу над нею.

До 150-річчя А.П. Чехова

До ювілею класика російської літератури 28 квітня в Будинку кіно відбулась акція, організована НСКУ спільно з посольством Російської Федерації в Україні, – вечір «Чехов і кіно» з показом ранніх екранізацій творів письменника: «Дачний чоловік, або Трагік мимоволі» (режисер Олександр Арбо, 1911), «Беззаконня» (режисер Михайло Мартов, Росія, 1915) та «Знічев'я» (новела «Родинне щастя») режисера Сергія Соловйова, Росія, 1969.

Прем'єра фільму

20 квітня до Червоного залу Будинку кіно прийшли ті, хто цікавиться українською історією. Василь Вітер показав новий фільм про Богдана Хмельницького (90 хв.) в серіалі «Гра долі», створений на студії ВІАТЕЛ, довівши, що неігрове кіно також може захоплювати і хвилювати глядачів.


Корисні статті для Вас:
 

 

 

Перейти до переліку статей номеру 2010:#3

                        © copyright 2017