Лариса Брюховецька Перейти до переліку статей номеру 2013:#5
Блокбастер 1920-х


«Тарас Шевченко» (1926) (Одеська кінофабрика ВУФКУ)

Постановочний масштабний фільм «Тарас Шевченко» Петра Чардиніна (1) офіційна критика сприйняла схвально. Та й у глядачів ця картина із Амвросієм Бучмою в головній ролі мала успіх. Як зазначено в першому томі «Истории Советского кино» (М., 1969), «...в Україні фільм "Тарас Шевченко" демонструвався за небувалого напливу народу. А поява його на екранах Західної України стала політичною сенсацією і викликала полеміку». Фільм поки що недоступний для перегляду, тож пошлемося на «Щоденники» Сергія Єфремова – вченого, історика літератури, який досить жваво відгукувався на події мистецького життя 1920-х років. 26 грудня 1925 року він записав: «Заходив Кричевський В.Г., художник. Теж давненько вже до мене обернувся Панченко(2), щоб переглянути його сценарій до фільми про Шевченка. Я переглянув – з життя Шевченка зроблено агітку. Кажу Панченкові: "Коли хочете мати агітку – маєте її. Але мені здається, що життя Шевченка таке багате на цікаві й ефектні ситуації, що дайте саму голу правду та виставте добре, то матимете такий художній матеріял, з яким ніяка агітка не зрівняється навіть з агітаційного погляду. А втім – зверніться до Кричевського і робіть, що він вам скаже". Панченко щодо сценарію не послухався, але Кричевського все-таки запрошено. Робиться постановка. І в процесі її і самі побачили, що грубо тенденційний матеріал не годиться. А надто, коли Америка і Берлін зацікавилися фільмою і хочуть її купити. За останній побут Кричевського в Одесі, де робиться фільма, пощастило цілком збити, як каже Кричевський, на художню стежку. Його слухають і роблять усе, чого він вимагає. А це просто запитали, чи не варто викинути грубо агітаційний матеріал, і, коли він також став на тому, обіцяли це зробити. Отже, може матимемо пристойну фільму, яку не сором буде показувати й дивитися. Може до такого результату допровадило, опріч Америки та Берліна, ще й те, що досі всі «совітські» фільми, і найперше постановки Курбаса(3), ганебно провалилися»(4).

Знімали фільм «Тарас Шевченко» в маєтку Енгельгардта, в Ленінграді, Москві, Києві, Нижньому Новгороді, на Кавказі. Крім України, його показали в кількох країнах, де жили українці-емігранти. Фільм став фактом історії українського кіно і не втратив свого значення як твір художній і донині значною мірою завдяки роботі Кричевського. У 1920-х роках «Тарас Шевченко» зазвучав як нове слово в кіно, про що писав Микола Бажан, який високо оцінив роботу художника-постановника Василя Кричевського: «Робота таких творців, як В. Кричевський (...) свідчить за те, що інтереси кіно – суть інтереси всієї культури, що кіно не є пасербом її, а наймолодшим і чи не найулюбленішим сином... Принісши сюди свої знання, свій досвід і свій хист, він (Кричевський. – Л.Б.) чи не перший вдарив по тій потворній марі „пейзанства”, що так міцно була засіла в нашому кіно... Він почав учити абетці українознавства наших кінематографістів».

Розповіддю художника Василя Кричевського про його роботу над фільмом «Тарас Шевченко» редакція починає публікувати матеріали до 200-річчя Тараса Шевченка.

1. Чардинін Петро Іванович (1872–1934) з 1906 року був режисером приватної фірми О. Ханжонкова, у 1923 – 1934 роках – режисер Одеської кінофабрики ВУФКУ.

2. Панченко Михайло Юрійович (1888–1938) – сценарист Одеської кінофабрики у 1920-х роках. Репресований.

3. Сергій Єфремов негативно ставився до творчості Леся Курбаса

4 Єфремов Сергій. Щоденники. 1923–1929. – К.: Газета «Рада». – 1997. – С. 313–314.


Корисні статті для Вас:
 
Про роботу над фільмом"Тарас Шевченко"*2013-09-26
 

 

 

Перейти до переліку статей номеру 2013:#5

                        © copyright 2017