Віра Кандинська Перейти до переліку статей номеру 2003:#5
Подих античності. «Боспорські агони-2003»
 
вистава Медея
  вистава Медея  
 


З 27 червня по 2 липня в Керчі відбувся традиційний, цього разу ювілейний, — V Міжнародний фестиваль античного мистецтва «Боспорські агони». Його девіз – «Без минулого немає майбутнього», адже його організатори — культурно-історичний фонд «Боспор» на чолі з Тетяною Умрихіною та міжнародна благодійна організація «Міжнародний інститут театру» (український центр) ставлять за мету відродження культурних традицій в одному з найдавніших міст України.

Окрім театрального конкурсу античної драми програма фестивалю цього року містила III Міжнародний конкурс-пленер художників і фотохудожників, музичну та хореографічну сторінки, науково-практичну конференцію «Античність і драматургія», майстер-класи для акторів, художників, хореографічних колективів, творчі вечори. Окремо слід відзначити урочисті церемонії відкриття і закриття — яскраві, оригінальні театралізовані дійства, в яких взяли участь десятки творчих колективів з усього Криму. Вперше в історії «Боспорських агонів» журі фестивалю на чолі з народною артисткою України Ларисою Кадировою внесли до програми театрального конкурсу церемонію відкриття (постановка фонду «Боспор»)і присудили за неї Ґран-прі.

У конкурсі античної драми взяли участь шість професійних театральних колективів з різних країн. Відкрився він моновиставою творчого об’єднання «Театр у кошику» (м. Львів) «Білі мотилі, плетені ланцюги» за мотивами листів та новел Василя Стефаника. Тематика її, на перший погляд, не відповідала умовам конкурсу. Здавалось би: що спільного між античністю і творами українського класика? Але слід взяти до уваги особливий стиль режисера Ірини Волицької, її унікальний підхід до матеріалу. Прагнення синтезувати слово, ритм, пластику, спів відсилає до принципів античної драматургії. Звичайну побутову драму (кілька новел із сільського життя) Ірині Волицькій та виконавиці головної ролі, актрисі Лідії Данильчук вдалося підняти до рівня античної трагедії. «Білі мотилі, плетені ланцюги» стали одним із найяскравіших фестивальних вражень.

У виставі за мотивами леґенд і міфів Скіфії «Голос землі» Криворізького театру музично-пластичних мистецтв «Академія руху» художній керівник театру А.Бєльський, одночасно автор, режисер-постановник і сценограф, звернувся до традиційної романтичної парадигми, зіставивши два часові плани: героїчне минуле (леґенди і міфи) та приземлену сучасність, в якій розгортається трагедія художника і його музи. Цікавий синтез пантоміми, балету і драми, емоційність виконавців (особливо С.Бєльського), вдало дібрана музика, майстерна сценографія і яскраві костюми справили позитивне враження як на глядачів, так і на журі, яке присудило спектаклю спеціальний приз. До вад вистави я б зарахувала переускладненість композиції і деяку нечіткість загальної структури.

Колектив народного театру «Joрдан Х.К. Дzинот» з Македонії представив у конкурсі свою постановку «Лісістрати» Аристофана. Ім’я головної героїні — Лісістрата – дослівно означає «та, що знищує походи». Саме за її ініціативою жінки грецьких держав-ворогів, організовують специфічний жіночий «страйк» (зі справжніми, досить дотепними гаслами) і в такий спосіб зупиняють війну. Як відомо, в античному театрі жіночі ролі виконували чоловіки. Режисер Люпчо Геогієвський-Бубо вирішив частково відновити цю традицію у своїй постановці, призначивши на роль Лісістрати актора Васила Зафірчева, хоча інші жіночі ролі залишив чомусь за актрисами.

Відверто розчарувала конкурсна вистава «Амфітріон» Лобненського драматичного театру «Камерна сцена» (Росія). Спроба режисера Миколи Круглова об’єднати п’єси Плавта, Генріха фон Клейста і Жана Жіроду призвела до стильової і жанрової еклектики, глибокого дисонансу. Не змогли знайти відповідної інтонації і актори, протягом вистави з робленого трагізму раз у раз зриваючись на балаганний фарс. Дратував і прямолінійний дидактизм, пафосне виголошування прописних істин. Втративши неповторну простоту і глибину давньогрецької комедії, постановник лобненського «Амфітріона», водночас не вніс у свою виставу очікуваної актуальності й самобутності.

Справжнім творчим відкриттям стала «Енеїда» — рок-опера Кримського українського музичного театру (м.Сімферополь). Керченський глядач ще пам’ятає «Енеїду» Національного академічного драматичного театру ім. Івана Франка, яка мала величезний успіх. Цікаво було оцінювати і порівнювати, тим паче, що кримський спектакль київському ні в чому не поступався. Режисеру-постановнику Володимиру Аносову (на жаль, уже покійному) вдалося блискуче втілити безсмертний твір Котляревського, запропонувавши глядачам масштабну, видовищну виставу. Форма рок-опери здається для «Енеїди» найбільш адекватною, адже вона включає в себе слово, музику, танок, об’єднує традицію і сучасність. Цікаві режисерські знахідки не пройшли повз увагу журі — В. Аносову присуджено приз за найкращу режисуру. Окремо слід згадати оригінальну сценографію і високу майстерність акторів. Особливе враження справив виконавець ролі Енея — заслужений артист України В.Карпов, який здобув приз за найкраще виконання чоловічої ролі.

Завершувала конкурс одна з найцікавіших фестивальних вистав - «Медея» театру «Freies Theater Bozen» — багатонаціонального німецькомовного колективу з північної провінції Італії (Trentino-Alto Adige). Здається, вона мала все для глядацького успіху. Сценарист Джорджіо Сеппі й режисер Рейнгард Ауер здійснили надзвичайно вдале прочитання п’єси Евріпіда, надавши творові актуального звучання. Трагедія зрадженої жінки прочитана в феміністичному ключі з психоаналітичними конотаціями.

Приємно вразила режисура, точна і лаконічна, а також акторська майстерність. З вибуховою, суто італійською пристрастю зіграла свою героїню актриса Ґабрієла Ланґес (Медея). Повна протилежність до неї — Кріста Пілман в ролі няні: тиха, мовчазна, з обличчям, що дивовижно нагадує античну маску, вона віртуозно передала почуття внутрішнього, прихованого болю. Надзвичайно переконливим був Фред Стрітматер в ролі Ясона — втілення грубої маскулінності в найгірших виявах.

Ще один виграшний момент спектаклю — видовищність. Дія відбувалася на повітрі, декорацією послужив добре знайомий керчанам архітектурний комплекс «Старе місто», стилізований під античність. Сценографи використали справжню землю, густо засипавши нею кам’яну підлогу (до вологої землі, ніби шукаючи підтримки, припадала Медея в найтрагічніші моменти), а також вогонь: трагедія відбувалася при світлі справжніх факелів, яким не зашкодив навіть дощ. Надзвичайне враження справили і костюми Мікаєли Дел’Ара, в яких художниця з великим смаком синтезувала античність і сучасність.

Цікаво, що сприйняттю вистави аж ніяк не шкодив мовний бар’єр. Це, очевидно, говорить про використання авторами принципів класичного театрального мистецтва, як відомо, орієнтованого не так на слово, як на дію. Журі відзначило постановку одразу двома призами: за найкраще сучасне прочитання і за найкраще виконання жіночої ролі (Ґабрієла Ланґес — Медея).

Оригінальними виявилися постановки самодіяльних колективів, представлені в позаконкурсній програмі фестивалю. Вони вражали свіжістю ідей, непідробним ентузіазмом виконавців, щирим бажанням творити прекрасне. Траплялися і справжні творчі знахідки. Особливий інтерес викликала вистава «Леонтій Хонахбей» (за творами Л.Хонахбея і Г.Костоправа) грецької театральної студії ДК ім. Тамари Каци (м. Маріуполь). В ній приваблювало передусім використання рідковживаної новогрецької мови (спектакль ішов без перекладу), народних звичаїв, традицій греків Приазов’я, автентичних пісень і танців, що давало глядачам унікальну можливість ознайомитися з маловідомою культурою кримських греків.

Загалом цьогорічні «Боспорські агони» залишили надзвичайно світлі, приємні враження. Найважливіше, напевно, те, що фестиваль, який продовжує славні традиції мистецьких агонів давньої Еллади, безперечно, має в Криму свого вдячного глядача, об’єднує різні епохи і покоління.


Корисні статті для Вас:
 
Античність і сучасність – перетин часів2002-12-15
 
«Золотий Лев» знову прокинувся2003-04-00
 
«Відкрита ніч» — дубль 72003-10-01
 

 

 

Перейти до переліку статей номеру 2003:#5

                        © copyright 2019