Редакція Перейти до переліку статей номеру 2014:#4
Мистецька хроніка


VІІ Всеукраїнський конкурс професійних читців імені Івана Франка

Конкурс проходив у Будинку актора НСТД України 12–13 травня. Журі очолила Раїса Недашківська, а допомагали їй Олена Баша, доцент кафедри театрознавства і майстерності актора Львівського університету ім. І. Франка; Алла Гладишева, професор КНУТКТ ім. І. К. Карпенка-Карого; Олег Комаров, актор Київського театру російської драми ім. Лесі Українки; Борис Лобода, артист Київської філармонії. Переможцями серед тринадцяти учасників стали: Володимир Чалчинський, студент ІІ акторського курсу КНУТКТ ім. І.К. Карпенка-Карого (композиція з листів Івана Франка до Ольги Рошкевич «Коли ти не любов, яке ж ім’я твоє?», ґран-прі); Анна Устинова, студентка ІІІ курсу акторського відділення Дніпропетровського театрально-художнього коледжу («Якби», «Україна мовчить», «Сідоглавому», І місце); Іван Макаришин, студент ІV курсу Львівського університету ім. І. Франка (перша пісня з поеми «Лис Микита», ІІ місце); Юлія Шевченко, студентка ІІІ курсу кафедри майстерності актора Харківського університету мистецтв ім. І. Котляревського (уривки з поеми «Легенда про вічне життя», ІІІ місце). Запорука вдалого конкурсу – рівень підготовки учасників. Цьогорічне змагання читців продемонструвало, що він досить високий.

Трохи здивував спокійний, ліричний тон конкурсу, сам вибір творів у цей революційний час, адже лунало багато лірики і менше патетики. Крім Володимира Чалчинського, тему кохання чи не так само глибоко розкрили Іван Шимонко (Київ) з композицією «Тебе кохаючи, загублю душу», Ганна Михайличенко із Запоріжжя (лист з новели «Сойчине крило»). Вишуканий романтизм прозвучав у лірично-музичній композиції «Зів’яле листя» Дмитра Каленбета (Харків), а Марта Білошапка (Київ) проникливо прочитала «Сурку», підкресливши нерв, ритм поезії у прозі. В прозових творах Франка ритмічно бринить поезія, білий вірш, проте не кожен навіть досвідчений читець здатен це донести, а студентці ІІ курсу факультету театрального мистецтва Київської дитячої академії мистецтв це вдалося.

Звичайно, молоді актори не змогли б підготувати такі серйозні програми без своїх керівників зі сценічної мови. А тому кожен конкурс – це і змагання шкіл сценічної мови, які є в Україні, і воно засвідчує високий рівень шкіл (педагоги, крім насолоди, за це нічого не мають). Потрібен стимул: такі конкурси потребують підтримки і держави, і меценатів, не байдужих до українського Слова.

Цього року не вдалося знайти позабюджетні кошти на премії. Відзнаками стали книги членів журі, твори мистецтва: книга зі сценічної мови Алли Гладишевої, спогади про колег-акторів Олега Комарова, картини з колекції Будинку актора, а особливим дарунком володарю ґран-прі стала мистецька тареля всесвітньовідомої керамістки Людмили Мєшкової, виставка якої саме проходила у Софіївському соборі. Вона була присутня й особисто вручила свій твір головному переможцю.

А Всеукраїнський конкурс професійних читців ім. Лесі Українки, що традиційно відбувався в Ялті, Спілка запланувала провести на Волині, в Луцьку, з додатковою культурною програмою в Колодяжному.

Валентина Грицук

Арешт Олега Сенцова

Український кінорежисер і громадський активіст Олег Сенцов був заарештований у Криму співробітниками ФСБ Росії. Його звинувачують у підготовці теракту на підставі свідчень двох невідомих людей, які нібито вказали на нього як на організатора. В Каннах на МКФ товариш і колега Олега режисер Сергій Лозниця показував свій новий фільм «Майдан». Прес-конференцію він почав із заяви щодо арешту Олега Сенцова. Мінкульт України зробив заяву про те, що звинувачення Сенцова у тероризмі є безпідставними. Кінодіячі та небайдужі до долі режисера збирають підписи для петиції на його підтримку. («Україн. правда»,19. 05. 2014)

Премії НСКУ

15 травня 2014 року в Будинку кіно вручили Премії Національної спілки кінематографістів України найкращим вітчизняним фільмам 2013 року. Нагороду засновано з метою відродження та розвитку українського кіномистецтва, підвищення творчої майстерності митців, підтримки молодих, пропаганди здобутків нашого кіно. Члени експертної  ради з присудження Премії: Сергій Тримбач, Роман Балаян, Богдан Вержбицький, Анатолій Матешко, Роман Ширман, Вадим Храпачов, Наталя Чернишева, Сергій Маслобойщиков, Віталій Зимовець, Василь Вітер, Лариса Брюховецька, Володимир Хмельницький, Алік Шпилюк. Премію «Найкращий ігровий фільм» та «Найкращий фільм року» здобула «Хайтарма» Ахтема Сеїтаблаєва про депортацію кримсько-татарського народу. Фільм уже отримав російську премію «Ніка» як «Найкращий фільм країн СНД і Балтії», а також нагороди за найкращий фільм та найкращу режисуру в Італії на кінофестивалі «Кімера».

Конкурс читців ім. Шевченка

12–16 травня у Києві проходив ХХІІІ Всеукраїнський відкритий конкурс читців ім. Т. Шевченка, організований Українським центром культурних досліджень за підтримки Мінкульту України. Цього року взяло участь понад 200 осіб: професійні актори, аматори, учні та студенти з України та з інших країн. Шевченкові твори звучали різними мовами та у різних формах прочитання, серед яких і театр читців. Учасники також відвідували майстер-класи акторів, педагогів та культурних діячів.

Лондонський Гамлет у Києві

24 травня в Мистецькому Арсеналі, відбулося дві прем’єри Шекспірового «Гамлета» театру «SHAKESPEARE’S GLOBE» (Лондон, Великобританія). До 450-річчя від дня народження британського драматурга уславлений театр у квітні розпочав дворічне світове турне класичної вистави в новій інтерпретації (постановка Домініка Дромгула та Білла Бакхьорста). Турне розпочалося 23 квітня з виступу на рідній сцені у Лондоні. В планах «Глобусу» – виступити в усіх країнах світу. Трупа «Гамлета» (12 акторів та 4 менеджери), міжнародна: крім британців, є актори з Нової Зеландії, Нігерії, Гонг-Конгу. Трупа подорожує з мінімальною кількістю речей, самостійно збирає та розбирає сцену, використовує костюми та реквізити, максимально наближені до доби Шекспіра.

Короткий метр українських класиків

22–23 травня на великому екрані показали низку короткометражних фільмів відомих українських режисерів. Вони ввійшли до другої серії проекту «Великі короткі метри» (Центр Олександра Довженка). Це дебюти 1970-х: «Сліпий дощ» Віктора Греся (1969), «Повторення» Бориса Івченка (1970), «Співоча точка» Ігоря Мінаєва (1970), «Один день осені» Вілена Новака (1972), «Лікар» Володимира Бортка (1973), «А ну її, цю любов!» Ярослава Ланчака (1975), «Зупиніть Потапова» Бориса Небієрідзе (1975), «Продається щеня» Андрія Бенкендорфа (1976), «Ритми театрального» Валентина Марченка (1978), «Старий» Юхима Гальперіна (1979).

Третій Київський фестиваль короткометражок

До конкурсу ІІІ Київського МКФ короткометражних фільмів (21–25 березня) увійшли дві українські стрічки: «Пальто» Софії Нікішиної та «Точка» Артема Беркалова. Ще близько 30 вітчизняних короткометражок показали в «Українській панорамі». Відкрився фестиваль прем’єрою документального кіноальманаху «Україна – Голоси». Режисери прагнули озвучити різні голоси українського суспільства від Мустафи Найема до православного священика, який бореться за збереження парку національного значення. В інших позаконкурсних блоках були лауреати МКФ, зокрема призера минулорічної «Молодості» – фільм «Людська Маса» Ґабріеля Ґоше, науково-фантастичне кіно (програма «Футуризм»), фільми жахів («Dark side: Не просто»), жіночий відео-арт, програми Данії, Греції та Ісландії. Частина показів відбувалася в кінотеатрі «Кінопанорама», частина – в Маріїнському парку.


Корисні статті для Вас:
 
Повернення народу, що вистояв проти знищення2013-09-25
 
"Молодість" без турбулентності2014-02-09
 
Раїса Недашківська: чудовий привід згадати...2011-03-13
 

 

 

Перейти до переліку статей номеру 2014:#4

                        © copyright 2017