Світлана Дзюба Перейти до переліку статей номеру 2014:#6
Чеський шлях до свободи: кінодокументи


Національний центр Леся Курбаса почав свій сезон з чеського документального кіно. Програма «Відлуння Міжнародного фестивалю документального кіно “Їглава” в Києві» відбувалася 4–6 вересня.

Місто Їглава на південному сході Чехії – центр чеської авторської документалістики та одним з найважливіших її центрів у Східній Європі. Фестиваль є значущою подією. Відкрили «Відлуння» за півгодини до початку першого фільму, аби глядачі змогли подивитися фотовиставку «Листопад’89». Роботи десяти чеських фотографів про Оксамитову революцію також були представлені Чеським центром у Києві та Центром Леся Курбаса. Оксамитова революція – повалення комуністичного режиму в Чехословаччині 17 листопада – 29 грудня1989 року. Фотографи бачили події на власні очі й відобразили вуличні протести у чорно-білих фотодокументах. Серед них Радован Бочек, Ян Шібік, Ян Шілпох, Карел Цудлін, Дана Киндрова, Ярослав Кучера, Роман Сейкот, Павел Штеха, Їржі Вшетечка, Радко Байджара. Виставка супроводжувалася музичною темою фільму «Нестерпна легкість буття».

Розпочав покази фільм «Про Їглаву» Еви Бистріанської та Гинека Бернарда – стисла та оригінальна анімаційна розповідь про історію міста. Цікава і сповнена своєрідного гумору короткометражка «Повернення до Адріапорту» Адели Бабанової – розповідь про те, що міг би бути тунель від Чехословаччини до штучного острова в Адріатичному морі, проект якого розробив чеський професор економіки Карел Жлобек у співпраці з інженерами «Прагапроекту». Перший рік чехословацького морського курорту, який закрився з невідомих причин, показаний у своєрідному жанрі документальної фантастики.

Ключова тема фільмів – відстоювання чеським народом своїх громадянських прав та свободи, необхідність у чому є, на жаль, і сьогодні. Водій автобуса Роман Сметана у стрічці Віта Клусака та Філіпа Ромунди «Свобода для Сметани» домальовував ріжки, вуса та інше до передвиборчих портретів корумпованих політиків, за що дістав термін карного покарання, для проходження якого, втім, не з’явився та провину свою не визнав. Мовляв, у тій же Америці будь-хто може вийти на центральну площу міста і лаяти президента, у Чехії ж – ні. Сметана є буддистом, та не хоче бути національним героєм… Фільм про широку суспільну підтримку особистої боротьби пересічного водія за свободу слова знято у 2012-му.

«Випадок Церванової» Роберта Кіргхофа (2013) – результат десятирічної праці режисера. В 70-х роках зникла студентка з Братислави Людмила Церванова, яку незабаром знайшли втопленою в річці зі слідами зґвалтування. Винних не знайшли впродовж п‘яти років. Засудили на тривалий термін людей, які і нині марно намагаються довести свою невинуватість, між тим як все вказує на причетність до цього «золотої молоді». В фіналі прозвучало: Європейський суд з прав людини досі не визначився з приводу цієї справи…

«Не вкради» – короткометражка про людей, які обрали крадіжки способом життя. Стрічка Мартіни Малінової – спроба зазирнути вглиб їхньої «субкультури».

Завершити огляд хотілося б 10-хвилинною стрічкою «Україна як поема», яку зняв Ян Антонін Пітінскій серед інших фільмів антології сучасних європейських поетів. У головній ролі знявся Юрій Андрухович.

Фільми фестивалю викликали жваві обговорення та дискусії, та велись вони не стільки про художні аспекти, тонкощі кіномистецтва, скільки про насущні теми українського сьогодення, головним чином – про ситуацію на сході. Це недивно, бо в хроніці чеських подій український глядач почув відлуння подій власної країни.


Корисні статті для Вас:
 
Експрес-подорож Східною Європою2011-03-19
 
Буйна маргаритка чеського кіно2004-02-11
 
Мілош Форман і традиції чеської комедії2013-11-25
 

 

 

Перейти до переліку статей номеру 2014:#6

                        © copyright 2017