Редакція Перейти до переліку статей номеру 2015:#4
Мистецька хроніка


Франківці підтримують воїнів

2014 рік для колективу Національного театру імені Івана Франка, як і для кожного патріота України, пройшов під знаком Революції Гідності, військових дій на сході нашої держави. З перших вирішальних для українського народу подій, що відбувалися на Майдані, керівництво театру розробило чітку стратегію діяльності творчого організму в складний політичний час. Колектив, який завжди славився єдністю і патріотизмом, вкотре довів, що ніхто і ніщо не може його зламати, посіяти паніку чи завадити головному – роботі. Театр працював злагоджено по всіх ланках, і це дало можливість випустити 5 прем’єр на основній сцені та 1 – на камерній імені Сергія Данченка. Починаючи з березня 2014 року, Національний театр ім. І. Франка активно підтримує Українську армію. В березні 2014-го колектив перерахував одноденний заробіток кожного в сумі 68 тис. 792 грн. У травні 2014-го цей рахунок поповнився ще на16 тис. 749 грн. Багато часу приділяють і моральній підтримці, граючи благодійні вистави та організовуючи концерти, творчі зустрічі, вечори в шпиталях та військових частинах. Зокрема, 9 березня 2015 року в Дніпропетровському військовому госпіталі актори театру Анатолій Гнатюк, Анатолій Хостікоєв, Наталія Сумська і Олексій Паламаренко дали концерт для поранених воїнів АТО.

Театр ім. Франка відзначив своє 95-річчя

Свій 95-річний ювілей Національний академічний драматичний театр ім. І. Франка відсвяткував 27 березня, у Міжнародний День театру. Глядачі, що переповнювали зал, простежили разом з франківцями усю історію театру від 1920 року на фото та уривках з вистав, згадували перших акторів, перші вистави, гастролі театру. Побачили, як театр разом з українською державою переживав непросте ХХ століття: голодомор, репресії, війну. Привітати колектив театру прийшов і Президент України Петро Порошенко, який, користуючись нагодою, відзначив низку акторів та працівників театру державними нагородами.

День народження Андрія Тарковського відзначили в Києві. У переповненій залі Будинку кіно виступили Сергій Тримбач, Лариса Кадочникова, Юрій Мінзянов, Ольга Самолевська. Станіслав Чернілевський прочитав свої і Валерії Богуславської переклади поезій Арсенія Тарковського. Сам видатний режисер був «присутнім» завдяки фрагментам фільмів «Поет і кіно» Донателли Багліво (Італія), «Тарковський і Україна» Альбіни Афоніної (Україна). НСКУ вистачило твердості відбитись від претензій на презентацію киянки Нінель Гасанової, яка під іменем Неллі Тарковської видала сповнену невігластва і перекручень книжку про династію Тарковських (в-во «Україна»). Сергій Тримбач зачитав відкритий лист Лейли Александер-Гаррет із Лондона, перекладачки Тарковського у Швеції та авторки книжки про нього, яку обурило це видання. Сестра режисера Марина Тарковська підтвердила, що ніякої сестри Тарковського в Києві немає. 

Польща пропонує Україні свої телесеріали замість російських

Польський приватний телеканал «Polsat» пропонує українським телеканалам замінити російські серіали польськими (конкретно: 31 фільм і серіал). Така пропозиція надійшла до Нацради з питань телебачення і радіомовлення. Заступник голови Нацради Григорій Шверк на брифінгу сказав: «Зважаючи на нагальну потребу замінити російську кіносеріальну продукцію та останні законодавчі ініціативи щодо заборони показу в Україні частини російських фільмів і серіалів, Нацрада пропонує українським мовникам розглянути досвід польської кіношколи та пропозицію телекомпанії «Polsat». Це – нормальний шлях співпраці України з Європою та європейським сере-довищем».

Як відомо, 2 квітня Президент України Петро Порошенко підписав ухвалений Верховною Радою 5 лютого закон «Про внесення змін до деяких законів України щодо захисту інформаційного телерадіопростору України» (№159-VIII), який, зокрема, забороняє показ в Україні частини російських фільмів та серіалів. Так, «заборона розповсюдження і демонстрування фільмів, що містять популяризацію або пропаганду правоохоронних органів держави-агресора та їхніх окремих дій, поширюється на розповсюдження та демонстрування будь-яких фільмів, незалежно від країни походження, виробництва після 1 серпня 1991 року».

(УП, 7 квітня)

Український павільйон у Каннах

організований цього року Київським МК «Молодість» спільно зі Всеукраїнським благодійним фондом Ігоря Янковського «Ініціатива заради майбутнього» та за підтримки Держагентства України з питань кіно. Це – майданчик для презентації української кінопродукції в рамках кіноринку, для ділових зустрічей, які проводять з іноземними колегами українські режисери, продюсери, дистриб’ютори та фестивальні менеджери. Хоча українського кіно в програмах цьогорічного фестивалю не було, 16 травня відбувся закритий ринковий показ нового фільму Анатолія Матешка «Полон», дія якого відбувається в нинішній час на сході України. Ще один готовий фільм – «Голубе плаття» Ігоря Мінаєва. Крім того, презентації 18 і 20 травня включали те, що у виробництві: «Тепер я буду любити тебе» Романа Ширмана, «Good Game Well Played» Олени Фетісової, «Максим Оса» Івана Сауткіна, «Гніздо горлиці» Тараса Ткаченка тощо. Український павільйон влаштував збір підписів під закликом до російського керівництва звільнити Олега Сенцова та всіляко намагався привернути увагу до такого обурливого порушення людських прав.

«Наказано забути» 

Прем’єра фільму «Наказано забути» – про депортацію чеченців та інгушів у лютому 1944 року – та зустріч з його режисером Хусейном Еркеновим відбулися в травні в Будинку кіно. Рятуючись, герої втікають у гори, але зрештою повертаються, щоб дізнатися про долю сім’ї, і стають свідками жахливої трагедії, коли війська НКВС спалюють живцем декілька сотень місцевих жителів. Фільм заборонено до показу в Росії. Минулого року Міністерство культури РФ відмовилося видати стрічці прокатне посвідчення, зазначивши, що її демонстрування «сприятиме розпалюванню міжнаціональної ворожнечі», та наголосивши, що центральний епізод кінокартини – масове вбивство жителів гірського аулу Хайбах – є «історичною фальшивкою». Спеціальні покази фільму відбулися на Московському та Варшавському МКФ. Режисер Хусейн Еркенов вважає, що стрічка актуальна не лише тим, що відкриває сторінку радянської тоталітарної історії, яку дотепер намагаються не помічати, а й тому, що унаочнює нелюдську логіку дій також і чинної російської влади. І справді, паралелі між подіями, показаними у фільмі, й трагічними подіями в Криму та на сході України напрошуються неминуче.

Виставка про мистецький спротив окупації

18 травня в Музеї театру, музики й кіно відкрито виставку «ART-спротив окупації», присвячену участі митців України в нинішній війні. Матеріали – фото, афіші, речі (прапори, каски і пластина від бронежилета учасника ГО «Вавилон’13», писанка режисера Ганни Яровенко, написана на сході в рамках акції «З країни в Україну», тощо), відеоматеріали – розповідають про творчу і громадську діяльність у зоні АТО низки митців. Серед них: Михайло Іллєнко, Тарас Ткаченко, Олег Сенцов, Крістіан Жереги, Ада Роговцева, Катерина Степанкова, Ахтем Сеїтаблаєв, Алла Мартинюк, Тарас Компаніченко, Андрій Ляшук, Світлана Мирвода, Євген Нищук, «Народна філармонія» під керівництвом Руслани Лоцман, Галина Яблонська, Анатолій Хостікоєв і Наталія Сумська, Олексій Горбунов, Римма Зюбіна, Раїса Недашківська, творчі колективи Збройних сил України під керівництвом І. Биковського та Д. Антонюка та ін. Окремий стенд присвячено волонтерській діяльності співробітників музею.

Київський фестиваль історичного документального кіно

17–19 квітня в музеї «Київська фортеця» вдруге відбувся МФ історичного документального кіно, в якому взяли участь кінематографісти України, Латвії й Аргентини. Переможцями стали: «Залишаючи Ригу» (Латвія, режисер Девіс Сіманіс) – Ґран-прі, «Найкращий сценарій»; «Тарас Шевченко. Ідентифікація» (Україна, режисер Сергій Проскурня) – «Найкращий образ у кадрі»; «Піаніст» (Латвія, режисер Ілона Бруве) – «Найкращий звук»; «Вільні люди» (Україна, режисер Ганна Яровенко) – «Найкраща режисура»; «Степан Бандера. Між червоним і чорним» (Україна, режисер Ігор Поддубний) – «Найкращий історичний фільм». Організатори: музей «Київська фортеця» і ГО «Міжнародний соціально-культурний проект «Джойфест».

Архіви «Кіно-Театру» в інтернеті

Частина архіву журналу «Кіно-Театр» (за 1998–2012 роки) доступна в електронній бібліотеці «Культура України»: http://elib.nplu.org/object.html?id=2976. Цей архів прикметний тим, що подає не лише тексти, а всі матеріали журналу в оригінальній верстці. Проект реалізовано Національною парламентською бібліотекою України. Принагідно анонсуємо: невдовзі з’явиться повний електронний архів журналу на сайті бібліотеки «Києво-Могилянської Академії». Запрошуємо приєднатися до сторінки журналу на «Фейсбуку» (Журнал «Кіно-Театр») і стежити за нашими новинами та оновленнями.

Тиждень українського кіно в Парижі

з аншлагом розпочався показом документального фільму про Революцію Гідності «Український аргумент» режисера Сергія Маслобойщикова. Ще один аншлаг зібрав фільм «Поводир» Олеся Са ніна. Після показів глядачі активно обговорювали фільми на сесіях питань і відповідей із представниками знімальних груп.

Вручення Мистецької премії «Глодоський скарб»

24 квітня 2015 року в ефірі програми «Радіо "Культура" представляє» в Києві, в концертно-студійному комплексі Національної радіокомпанії України відбулося дев’яте вручення Мистецької премії «Глодоський скарб». Її цьогорічними лауреатами стали продюсер і режисер Володимир Тихий та оператор, режисер і продюсер Валентин Васянович.

Другий міжнародний фестиваль кіно та урбаністики «86»

відбувався 28 квітня – 3 травня у Славутичі. було показано 10 документальних стрічок – з Чехії, Франції, Швеції, США, Великобританії, України, Німеччини, Мексики, Італії, Швейцарії, Канади та Китаю, а також 19 коротких метрів.


Корисні статті для Вас:
 
Андрій Тарковський: збирач снів2011-03-19
 
Для тих, хто цікавиться історією кіно2013-05-05
 
Для тих, хто цікавиться історією кіно2013-05-05
 

 

 

Перейти до переліку статей номеру 2015:#4

                        © copyright 2017