Світлана Зінов’єва Перейти до переліку статей номеру 2003:#6
Навчання для незалежних продюсерів
 
Cвітлана Зінов
  Cвітлана Зінов'єва  
 


Світлана Зінов’єва, незалежний кінопродюсер, нещодавно вдруге повернулася з Ризького міжнародного форуму з копродукції, де представляла новий проект студії «Inspiration Films» перед «кіносуддями» з усієї Європи. Кореспондент «Кіно-Театру» Олександра Кабаченко звернулася до Світлани Зінов’євої із запитаннями.

— Як пов’язалась ця подія у вашій пам’яті саме з Ригою? Атмосфера переходу від літа до напруженої осені в Ризі не така, як у Києві?

— Мені пощастило розмовляти з живим класиком радянської документалістики Герцем Франком, і він бідкався, що в Латвії все погано з кіно, а я дивилась навкруги і по-доброму заздрила: така грандіозна подія (завершення семінару збіглося з початком документального кінофоруму), налагоджені зв’язки з Литвою, Естонією, Данією, Росією (Петербург), Білоруссю, Балтійський медіа центр, Асоціація латвійських кінопродюсерів, можливість співпрацювати з програмою Медіа Плюс, Фонд «Культурний капітал» (його складають обов’язкові відрахування від алкогольного, тютюнового та ігрового бізнесу)... Ви питали про атмосферу.

— Чи був стан утоми або бажання зібрати речі і поїхати геть від напруження ?

— Ні в якому разі! Було на початку страшно, але це не тільки мені. Тут дається шанс, і треба його не проґавити. Дорослі люди нервувалися, ночами переписували свої доповіді. Ще й все англійською! Це ж не просто побалакати, треба висловити якісь тонкі речі. Процес абсолютно творчий. Але атмосфера надзвичайно дружня. Цього року якось особливо. Організовано все фантастично. Цікаво, різноманітно, надзвичайно гостинно.

— Розкажіть власне про свою роботу на форумі.

—Та обставина, що я була на Форумі вдруге, виявилась дуже корисною. По-перше, приїхавши, я побачила декілька знайомих привітних облич (серед уповноважених експертів також), по-друге, я привезла вже готовий фільм «На болотах», який торік представляла на Форумі як проект.

До речі, на Форумі відбулася прем’єра фільму для міжнародної професійної аудиторії, і я приймала поздоровлення з успіхом, які з радістю тут, через журнал, хочу розділити з режисером Максимом Сурковим, оператором Віктором Кабаченком і звукорежисером Олексієм Саловим. Ми спланували подальші кроки з RTBF, Нідерландами і Литвою, запропонували фільм для продажу на АRTE ZDF і в Данію. Студія «Inspiration Films» стала членом Європейської документальної мережі (EDN).

— Чи побачили ви певні тенденції в сучасній європейській кінодокументалістиці? Які теми переважають, які більш до вподоби уповноваженим експертам?

— Важко визначити, які теми є пріоритетними. Є відгомін іракської війни, водночас є абсолютно приватні, зворушливі історії. В будь-якому разі ви бачите цілу панораму проектів. А це надихає на нові власні ідеї.

А взагалі, знаєте, що мене вразило минулого року? Те, що ці уповноважені експерти потребують авторського документального кіно.

— Які існують вимоги до проектів? За яким принципом їх відбирають, якщо це прозорий процес? Що за люди взагалі були навкруги, і що вони представляли?

— Ну, звичайно, ідея проекту має бути цікавою. Мабуть, це найважливіший критерій.

Коло учасників цього року: крім країн Балтії, були продюсери з Польщі, Албанії, Косова, Хорватії, Росії, Білорусі і я з України.

— Я зрозуміла, що завданням спеціалістів, котрі працювали з продюсерами, було навчити вас правильно представляти проекти. Отже, що змінили вони у вашій доповіді? Як ви уявляли її спочатку, що вийшло після коригування і чи ви з того задоволені?

— Ну от дивіться, це спільна проблема: як ідею, що надихнула режисера, довести до стану проекту, з якого було б зрозуміло, про що і про кого буде кіно, яка ваша і тільки ваша особлива точка зору, якими засобами ви її розкриєте (художніми, технічними, організаційними). Тобто вас спонукають продумати все до дрібниць, ясно і чітко сформулювати. Intention, тобто наміри, treatment — це новий термін, який часто лякає, то я спробую пояснити. Англійською це означає трактування, в кіно це режисерський запис планованої аудіовізуальної форми. Результатом цієї роботи буде необхідне для вас прояснення початкової ідеї. Вона стане зрозумілою і тим, від кого ви чекаєте на фінансову підтримку.

— Що конкретно змінилось у проекті?

— Ми звикли (мені здається) дещо пафосно формулювати. З виходом на філософські узагальнення. Іноді це просто таке собі паперове кіно, а що буде конкретно в кадрі? Так от, на семінарі це переробляється так, щоб була конкретна людська і людяна історія. Я хочу подивитись просто в очі людині, а чи побачу я в них, скажімо, біль всього людства, — це буде видно у готовому фільмі, нащо про це розводитись на папері? Ось така тенденція... В моєму випадку це має бути конкретна дитяча доля, а не «фільм про те, що людина — це таємничий світ, і про те, що зв’язки між людьми руйнуються». До речі, мені якось останнім часом здається, що вони міцнішають. В усякому разі, на Форумі це було очевидно.

— Що ви порадите від себе: як слід триматись, чого уникати, на що робити наголоси? Чи все це приходить лише з досвідом?

— Головне — справити враження, що ви цікава людина, працюєте з талановитими людьми і від вас можна сподіватися на щось справді неординарне.


А якщо ви режисер або маєте сучасний документальний сценарій чи хоча б ідею, — телефонуйте, пишіть:

044 533 29 93

e-mail: zinov@zeos.net

Світлані Зінов’євій,

goodmen@ukr.net Максиму Суркову.


Корисні статті для Вас:
 
Кінопродюсер в Україні2004-01-12
 
Як нам це зробити2004-01-12
 
Якщо не ми, то хто?2004-01-12
 

 

 

Перейти до переліку статей номеру 2003:#6

                        © copyright 2019