Юрій Мицик Перейти до переліку статей номеру 2017:#4
Мілен Демонжо (Marie-Helene Demongeot)


Ця сліпучої краси жінка хоча й знімалася у США (Голлівуд) та Канаді, у 2006 р. була відзначена як краща  актриса другого плану (фільм «Каліфорнія»), однак сформувалася актриса і досягла найбільших успіхів у Франції (грала також на кіностудіях Італії, Німеччини, Англії).  В жилах Мілен Демонжо тече кров кількох національностей. Її батько (інженер-економіст) був італійцем, мати – Клавдія Трубникова  (1904–1985)  – російсько-українського походження, родом із Харкова, з родини залізничного службовця. Після  жовтневого перевороту Клавдія емігрувала через Далекий Схід і Китай до Франції. Тут вийшла заміж. 29.09. 1935 року в неї народилася донька Мілен. Це сталося в Ніцці, в клініці «Цесаревич»…

Змалку Мілен страждала на косоокість, однокласники сміялися з неї, не дружили з нею. Дівчина полюбила самотність і знайшла втіху в кіно, дивилася інколи по три фільми підряд. Потім їй зробили вдалу операцію на оці, і Мілен перетворилася з гидкого каченяти в прекрасного лебедя. Додаймо, що вона здобула добру освіту (знала, крім французької, також італійську та англійську мови, грала на фортепіано), а потім вступила на акторські курси. Її краса рано привернула увагу, і вона стала фотомоделлю та манекенницею ще в 15-річному віці: працювала в ательє знаменитих Крістіана Діора та П’єра Кардена. Тут вона познайомилася зі своїм першим чоловіком Анрі Костом. На пропозицію подруг по навчанню взяла участь у кастингу, однак не вірила, що потрапить у кіно. Але її побачив відомий французький режисер Леонід Могій, емігрант, уродженець Петербурга,  який  прагнув відкривати нові імена. У 17 років вона знялася в першому своєму фільмі «Діти кохання», а потім почали з’являтися стрічки з її участю майже щороку. Драматичний фільм Реймона Руло «Салемські відьми» (1957), де вона зіграла Абігайль (її партнерами були  Ів Монтан та Сімона Сіньйоре), та «Добридень, смутку» (1958) за романом Франсуази Саган засвідчили, що Мілен не просто красуня, а й талановита актриса. За роль Абігайль вона була удостоєна нагороди МКФ у Карлових Варах (найкращий дебют і найкраща жіноча роль). Також була номінація на «BAFTA» (1957). Не забарилися нові фільми…Тільки 1959 року вона знялася в п’яти стрічках!

Одначе світову славу принесли їй фільми першої половини 1960-х: найкраща з десятків екранізацій роману «Три мушкетери» Александра Дюма – французька 1961 р. режисера Бернара Бордері, де Мілен зіграла роль підступної Міледі, та трилогія Анрі Юнебеля  про Фантомаса, де вона зіграла Елен – наречену журналіста Фандора (актор Жан Маре). Ці фільми мали феноменальний успіх, до того ж на хвилі хрущовської відлиги вони з’явилися  в радянському кінопрокаті. В Демонжо відразу закохалося без перебільшення ціле покоління  хлопців! І тепер її пам’ятають і люблять саме за ці ролі! Якось знаменита актриса Фаїна Раневська сказала, що кожен актор мріє зіграти свого Чапаєва, як Борис Бабочкін у однойменному фільмі. І «свого Чапаєва» Демонжо зіграла в цих фільмах! Тоді у французькому кіно сформувалась авангардна течія «нова хвиля», репрезентована сузір’ям молодих акторів, майбутніх зірок  – Жан-Клод Бріалі, Жан-Поль Бельмондо, Ален Делон, Катрін Деньов, Бріжит Бардо, серед яких сяяла зірка і Мілен Демонжо. З деякими Мілен грала разом, а також з Луї де Фюнесом, Мариною Владі, Мішелем Пікколі, Дірком Богартом. Однак їй явно не пощастило. Блискуче зігравши чарівну наречену Фандора – типову блондинку, «героїню»  анекдотів щодо її розумових здібностей, вона опинилася в полоні свого образу. Хоча одночасно з «Фантомасом» вийшов  фільм «Хатина дядька Тома» (Німеччина)  за відомим романом Гарієт Бічер-Стоу (її роль і зіграла Мілен), а дещо пізніше – франко-італійський «12+1» (за романом «12 стільців» Ільфа і Петрова), та серйозні режисери не робили їй творчих пропозицій, віддаючи перевагу Бріжит Бардо, яка була її суперницею за амплуа, до того ж обидві були блондинками. Тоді Франція розкололася на дві половини: одні віддавали перевагу Бардо, інші – Демонжо. Щоправда, ворожнечі між зірками не було, а в останні десятиріччя вони заприязнилися на основі любові до тварин: Бардо створила Фонд захисту тварин, а Демонжо є його діяльним членом, зокрема, підтримує притулок для тварин, розташований поблизу її будинку в Анже (на заході Франції).

Тоді ж, наприкінці 60-х, Мілен зустрілася з кінорежисером Марком Сіменоном, сином відомого письменника Жоржа Сіменона, який став її другим чоловіком. Цей шлюб був щасливим (формально його уклали у 1980 р., повінчавшись у церкві), подружжя мало двох синів, але, хоч як це дивно, це одруження також не сприяло творчим успіхам Мілен. Коли подружжя шукало коштів на зйомки нового фільму, їм відмовляли під тим приводом, що в Сіменона-старшого достатньо грошей. Мілен була в розпачі й подумувала про те, щоб завершити кінокар’єру. Допоміг знаменитий режисер Луїс Бунюель: запропонував нову роль у своєму фільмі, заявивши, що не бачить нікого, крім Мілен, хто здатний втілити його задум у життя. Хоча з різних причин фільм не було реалізовано, однак Мілен вийшла з депресії. Вона знялася в майже сотні стрічок, працювала в театрі, на телебаченні і навіть виступила як продюсер (телефільм «Підпис-Фуракс» за оповіданням свого свекра). За роль у кримінальній драмі «Набережна Орфевр, 36» була відзначена нагородою за кращу роль другого плану, номінувалася на премію «Сезар», а в липні 2006 р. була нагороджена орденом Мистецтв та Літератури командорського ступеня. Останнім часом відзначилася і як мемуарист, зокрема, широковідомою стала книга  її спогадів «Мої священні чудовиська» (”Mes monstres sacres”), яка складається з 52 портретів знайомих Мілен – чоловіків (жодної жінки!). Серед цих «чудовиськ» бачимо Жоржа Сіменона, Сальвадора  Далі, Жана Габена, Іва Монтана, Джо Дассена, Алена Делона, Жана-Поля Бельмондо, Моріса Шевальє, П’єра Рішара та інших. Також видала мемуари під назвою «Харківський бузок».

Річ у тім, що Мілен Демонжо є Почесним президентом МФ короткометражного кіно «Харківський бузок», періодично буває в Харкові, на своїй історичній батьківщині, де її зустрічають натовпи шанувальників. Про Демонжо пишуть в українській пресі, зняли документальний фільм про неї... Сама ж Мілен, незважаючи на солідний вік (81 рік), перебуває в чудовій формі, виглядаючи значно молодшою своїх років, і, хоча полюбляє самотність, не відмовляється від контактів з журналістами, пише мемуари, бере участь у громадському життя і головне – знімається в кіно…


Корисні статті для Вас:
 
Українські кінозірки Голлівуду. Майк Мазуркі (Mike Mazurki)0000-00-00
 
Українські зірки Голлівуду. Сестри Наталі і Лана Вуд2016-04-11
 
Українські зірки Голлівуду Еріка Майя Єлиняк (Erika Maya Eleniak)2016-01-01
 

 

 

Перейти до переліку статей номеру 2017:#4

                        © copyright 2017