Анна Маєвська Перейти до переліку статей номеру 2004:#2
Сповідь княжни про поета


Ця вистава вперше намагалася неканонічно подати на сцені образ Тараса Шевченка, торкнутися тих моментів його біографії, на котрих не особливо акцентували науковці, белетристи, кінорежисери, – а саме особистого життя. Почуття маленького Тарасика до дівчини Оксани, та й навіть захоплення юнака-художника Дзюнею Гусіковською ще викликали інтерес, трансформувалися і вписувалися в образ стражденного з дитинства «поета-борця». А от правнука гетьмана Кирила Розумовського, княжна Рєпніна, залишалася наче «за кадром». Та й справді – її любов до Шевченка, висповідана у листах до наставника, не вписувалася у вузькі рамки славетного «портрету у смушевій шапці». Нагадуючи, про іншу іпостась Шевченка, поет Гео Шкурупій, розстріляний 1937-го року, писав: «Европеєць з ніг до голови, улюбленець ґран-дам і панночок [...] Дотепний богемець, передовик, член товариства «Мочиморд».

Означення жанру вистави на афіші: «Сповідь княжни Варвари Рєпніної на теми її дивних стосунків з класним художником імператорської Академії художеств паном Тарасом Шевченком» викликало у декого неабияке зацікавлення, а в декого і спротив. Після різних змін у долях акторів, поруч зі «Стіною», що залишилась в репертуарі Молодіжного театру, 1996-го року виникла вистава в театрі «Актор» – нове прочитання п’єси. У формі моновистави його втілили актриса Галина Стефанова і режисер Микола Мерзлікін. «Стіна» брала участь у численних фестивалях моновистав в Україні та за кордоном. 1997-го року за роль Варвари Рєпніної Галина Стефанова отримала «Київську пектораль».

«Двенадцать приборов на круглом столе...» – цей образ із поеми «Тризна», присвяченої Шевченком Рєпніній, був центром сценографії «Стіни» Молодіжного театру. В «Акторі» вистава більш камерна – чорний кабінет, крісло, столик зі свічкою. Спектакль не є монологом – актриса живе за Шевченка, за Закревську, за сувору матір Варвари. Поема «Тополя» звучить голосом Рєпніної – закоханої у колишнього кріпака, тепер художника і поета, жінки, що відчуває себе героїнею його твору. Багато загадок залишає нам інтимна розповідь Варвари Рєпніної, викладена у листах, оповіданні і повісті – не так і просто відповісти на запитання, які стіни завадили їм із Шевченком з’єднати долі. Проте, це одна з найдивовижніших любовних історій ХІХ століття.


Корисні статті для Вас:
 
Протистояти Голлівудському більшовизму2004-02-11
 
Париж-Монреаль-Торонто2004-02-11
 
Алла Бабенко: «Там багато позитивної енергетики»2004-02-11
 

 

 

Перейти до переліку статей номеру 2004:#2

                        © copyright 2019