Редакція Перейти до переліку статей номеру 2007:#6
Шлагбаум піднімається…


Як повідомила редакцію журналу «Кіно-Театр» Служба кінематографії України, найближчим часом планується постановка серії дебютів, як короткометражних, так і повнометражних. В об'єднанні «Дебют» (студія ім. О.Довженка) тривають роботи над альманахом, до якого ввійдуть три новели за творами В. Підмогильного – «Гайдамаки, «Хай Бог їх розсудить» і «Закон» – у яких буде представлено новий погляд на події громадянської війни в Україні.

Але кінематографічну громадськість передовсім цікавить, хто з талановитої молоді вийде нарешті на знімальний майданчик і зможе реалізувати себе в повнометражному кіно.

У жовтні розпочнуться зйомки фільму Валентина Васяновича «А ви граєте в шахи?» (спільне українсько-польське виробництво). Будучи на стажуванні в Польщі в майстерні Анджея Вайди, молодий режисер задумав зняти комедію абсурду. В травні в Будинку кіно він показав одну частину майбутнього фільму (цю апробацію він зняв у Варшаві з польськими акторами, і вона стала «дипломом» його навчання). Вийшло дуже смішне кіно, яке підтвердило, що з почуттям гумору у Васяновича все гаразд. Зніматиме він акторів українських – Тараса Денисенка і Віталія Лінецького. Оператор Борис Райхлін.

Валерій Ямбурський дебютував короткометражкою «Приблуда» за власним сценарієм. Нехитра, але смішна історія про чарівного песика з досвідченими і талановитими акторами Ярославом Гаврилюком і Валерієм Шептекітою викликала загальне схвалення й уже встигла побувати на багатьох кінофестивалях. Сьогодні Валерій Ямбурський запускається з фільмом «Криза» за романом Володимира Яворівського.

Тарас Томенко також стажувався в Польщі, тільки в Кшиштофа Зануссі. Його уподобання й інтереси визначилися з першого фільму – діти-безпритульні стали героями його фільмів «Тир» і «Ліза». Притчу «Пересохла земля» він зняв про Ангела, який потрапив до людей, а вони посадили його в клітку й збиткувалися над ним. Стрічка стала пробою сил у новій стилістиці. Проте був там перебір. Тепер він знову береться за маргіналів – уже в повнометражному фільмі «Зона» (йдеться про Чорнобильську зону). Там фігуруватиме хвора на білокрів’я дівчина, яку випадково знайде кримінальний злочинець, що втік із в’язниці. Кохання їхнє обривається зі смертю дівчини.

Роман Бондарчук, за словами його вчителя Юрія Іллєнка, подає великі надії. Його дипломна робота «Таксист» – це нарис портрета людини цієї професії. А от майстер його не забув і «засватав» знімати сценарій Віри Мельник «Мамо, я льотчика люблю!» – мелодраму про немолоду актрису, яка закохується у значно молодшого чоловіка-льотчика. Але на перешкоді їхньому щастю стає… ви вгадали: третій! І це – колишній чоловік актриси, та ще й режисер. Чомусь у ньому прокинувся синдром тирана, й він вирішив силоміць повернути собі свою колишню дружину, та ще й тоді, коли вона переживає ейфорію кохання до льотчика. Можливо, ревнощі пробудили в ньому давно згаслі почуття? Головну роль у фільмі гратиме Людмила Єфименко.

Марина Кондратьєва дебютувала короткометражною документальною стрічкою «Один день із життя хірурга». Той день у хірурга видався напруженим і довів, що дебютантка зуміла викликати на відвертість героя, який є останньою надією невиліковно хворих.

Але Марина Кондратьєва – оптиміст, і це засвідчив її сценарій «Одного разу я прокинусь…», в якому вона намагається вивести характери своїх ровесників. Різних і за формою занять, і за настроями. Тим, хто занепав духом, вона вселяє надію, тому щасливий кінець – просто неминучий.

Фільмографія Олексія Росича складається з кількох короткометражних ігрових стрічок – «Тато», «Олігарх». Тепер він планує зняти фільм «Пісня Галагана» за власним сценарієм.

Сергій Лозниця останні сім років працює в Санкт-Петербурзі, на студії документальних фільмів, його стрічки «Полустанок», «Поселення», «Портрет», «Пейзаж», «Фабрика», «Блокада», «Артіль» здобули престижні нагороди в Лейпцигу, Оберхаузені, Брюсселі. Його творчість на Заході сподобалась, і дві країни – Німеччина й Нідерланди – мають спільно з Україною стати виробниками його нової картини, вже ігрової – «Ти, моя радість». У ній ідеться про водія вантажівки Георгія, якому випало потрапити в якусь незбагненну місцину, де мешкають волоцюги, злодії, повії тощо. Там його гатять по голові тільки тому, що хочуть заволодіти його вантажем, потім знову неодноразово намагаються вбити. А у фіналі у випадковому пункті ДАІ він врешті дає собі волю і вбиває всіх підряд – і винних, і невинних. Сценарій можна назвати каталогом невмотивованих убивств, які так чи інакше вже фігурували в кіно, оскільки основною пружиною переважної більшості фільмів світового кіно є вбивство. І тут сказати нове слово важко. Не можна назвати чимось новим і байдужість автора до своїх персонажів.

Перший Іссик-Кульський МКФ відбувся у вересні 2007 року. Киргизькі кінематографісти запропонували оригінальні номінації. В одній із них – «За висвітлення


Корисні статті для Вас:
 

 

 

Перейти до переліку статей номеру 2007:#6

                        © copyright 2017