Редакція Перейти до переліку статей номеру 2009:#3
мистецька хроніка


Фільм «Голод-33» переміг на французькому кінофестивалі

2 лютого 2009 року на міжнародному кінофестивалі у Венсені фільм Олеся Янчука «Голод-33» отримав першу премію ім. Анрі Ланглуа «За винятковий захист і поширення гуманізму». Фільм, знятий на кіностудії ім. О.Довженка ще 1991 року, вперше демонструвався на телебаченні перед Референдумом з приводу Незалежності України у листопаді того самого року. Режисер наголошував, що «Голод-33», знятий за мотивами повісті «Жовтий князь» Василя Барки, – це перша ігрова стрічка в Україні, яка висвітлювала тему геноциду українського народу. На 4-му міжнародному кінофестивалі кінематографічної спадщини ім. Анрі Ланглуа, метою якого є показ старих відновлених фільмів, а також нових, які стосуються теми історії та показують травматизм індивідуальних і національних доль, Олесь Янчук став першим режисером зі Східної Європи, якого нагородили цією премією. Нагороду вручали Клод Лелюш та Анук Еме. У попередні роки її отримували Франческо Розі, Клод Піното, Софія Коппола.

«ВІАТЕЛУ» – 15 років

У березні студія «Віател» святкувала своє 15-річчя. Її фундатори – український кінорежисер Василь Вітер (президент) і продюсер Галина Криворчук (директор). За час існування створено понад 115 фільмів.

Кінотрилогія про відродження храмів («Михайлівський Золотоверхий», «Успенський собор», «Володимирський собор у Херсонесі») – один із найбільш довготривалих проектів студії. Фільми ці, зняті у 1997–2005 роках, – перші в історії українського кіно кінострічки, створені у форматі Dolby digital і на нових носіях (DVD).

2005 року студія почала знімати серіал документальних короткометражних фільмів «Гра долі» (вже є 67 картин), присвячених видатним історичним діячам, українським письменникам і митцям.

2008 року при студії засновано творче об’єднання «Ательє 9», яке створили студенти телережисерського курсу КНУТКТ ім. І.Карпенка-Карого, започаткувавши два телевізійних цикли «Вернісаж» і «Київ інкогніто».

Серед партнерів студії: 5 канал, ДТРК «Культура», Центральний архів кінофотофономатеріалів ім. Г.Пшеничного, компанія «Kodak-Phate» (Париж), лабораторія «Dolby» (Лондон), корпорація «Укрреставрація», Національна бібліотека ім. В.Вернадського, Державна історична бібліотека.

Фільми студії демонструвалися на 25 каналах України і світу, відзначені нагородами на українських і міжнародних кінофестивалях «Tourfilm 2000» (Карлові Вари), «Кінолітопис», «Молодість», «Вітер мандрів».

Українське кіно: зупинка

4 березня на розширеному засіданні секретаріату НСКУ було присутнє керівництво кіногалузі (заступник міністра культури і туризму України Тимофій Кохан, керівник держслужби кінематографії Ганна Чміль) та директори державних кіностудій. Ганна Чміль повідомила: сума держбюджету на кінематографію на 2009 рік становить у 10 разів менше, аніж у попередні роки (усього 5 млн грн). Є сподівання на стабілізаційні кошти (50 млн), які може виділити Постановою Кабмін, однак повної гарантії немає і до того ж це може бути тільки в ІІ половині року. Нині не погашено борги із зарплати студіям, які змушені були перейти на один робочий день у тиждень. Це катастрофа для українського кіно, яке останнім часом почало нарощувати виробництво фільмів і, крім того, технічно переоснащуватися. Ще за грудень 2008 року галузь на 2,5 млн недофінансовано. Оскільки умови виробництва фільмів в Україні, мабуть, найжахливіші у світі, адже все обставлено суворими податками, то вихід Г.Чміль бачить такий: 1) Дозволити до 2012 року студіям і Центру О.Довженка виступити орендодавцями (аби всі кошти за оренду йшли на потреби студій, адже нині 70% іде державі). 2) Ухвалити у ВР Закон «Про збір на розвиток українського кіно» і тоді на створення українських фільмів можна було б виділити бодай 0,5 % з реалізації алкоголю і тютюну. 3) Просувати у ВР Закон «Про пільги для вітчизняного фільму і про спільне виробництво фільмів з іншими країнами». 4) Сприяти розбудові кіномережі. Згідно з рішенням про перехід від держзамовлення на фінансову підтримку, держава фінансуватиме ігрове кіно лише на дві третини бюджету фільму.

Проект «17 років

Незалежності»

За 17 років незалежності України національна кіноіндустрія фактично стала технічним придатком для іноземних компаній: павільйони кіностудій здають для зйомок російських серіалів, українські 3D аніматори працюють на іноземний ринок, актори, оператори, сценаристи, режисери не мають шансів створювати українське кіно. Поодинокі спроби показати українське кіно закінчуються в кращому разі фестивальними показами або прокатом на телебаченні після 00.00. Це призвело до того, що багато талановитих українських режисерів змушені перекваліфіковуватися або змінювати спеціалізацію, пристосовуючись до наявної системи кіно- і телевиробництва. І якщо ситуація не зміниться, режисерський потенціал цих людей для країни буде втрачено. Аби цього не сталося, 17 молодих режисерів зібралися, щоб знайти «ВИХІД»…«ВИХІД» символізує пошук свого місця у світовій культурі.

Концепція проекту: 17 – кількість фільмів, які знімуть 17 молодих українських режисерів.

17 років офіційно існує Незалежна Україна. Що стало з нею за цей час? Якими проблемами і турботами вона живе? Хто її мешканці? 17 – юний вік, якому властивий максималізм і сподівання на щасливе майбутнє. Це той час, коли закінчується дитинство і починається доросле життя, коли варто поставити перед собою запитання: «Хто ти насправді і чим будеш займатися далі?». Час, коли залишаєш рідний дім, щоб здійснити найзаповітнішу мрію свого дитинства...

Тривалість фільмів – до 30 хвилин. Мета: зробити внесок у розвиток конкурентоспроможного українського кіно задля його поширення і популяризації. Зібрати людей, які в майбутньому можуть стати креативним складником кіно (режисерів, сценаристів, продюсерів). Визначити напрями, жанри та стильові особливості, які могли б стати характерною ознакою кіно в Україні. Довести, що українське кіно може бути цікавим. З фільмів сформується кілька варіантів для прокату і ротації: фестивальні покази окремих робіт і цілого проекту, на телебаченні у формі своєрідного «серіалу» під назвою «17 історій про нас», у кінотеатрах короткометражні об’єднані в повний метр, випуск DVD.

Інна Павлічук, координатор проекту.

Від редакції. Фінансування проекту, обіцяне інвесторами 2008 року, не здійснилося. Ми публікуємо стислий його виклад, аби привернути до нього увагу. Зрозуміло, що вік Незалежності може змінитися...

Українсько-сербська прем’єра у «Сузір’ї»

В театрі «Сузір’я» за сприяння Головного управління культури та мистецтв Києва і Посольства Республіки Сербія в Україні поставлено п’єсу сучасного сербського драматурга Душана Ковачевіча (переклад українською М.Василишин і А.Татаренко) «Професіонал». Режисер Божидар Джурович розцінює її як «трагікомічну історію з недавнього минулого наших народів, минулого, чия реальність переграла уяву будь-якого письменника», і вірить, що глядачі отримають задоволення від цієї сумної комедії. Вистава має показати, як на людську психіку впливає політика. У виставі грають актори київських театрів Юрко Яценко, Володимир Пшеничний, Лариса Паріс і Михайло Жонін.

Аукціон соло-перфомансів

28 лютого у рамках програми шведського інституту «SWIЖЕ» у Національному центрі ім. Леся Курбаса відбувся українсько-шведський проект «Цінність (Value)». Проект ініціювала мистецька група TanzLaboratorium (керівник – Лариса Венедиктова). Шведську групу представляла танцювальна та перфоманс група зі Стокгольма Transforma, заснована 1993 року. Її художній керівник Луїза Кварбі провела майстер-класи для зацікавлених у можливостях тілесної експресивності через імпровізацію. Проект мав концепцію аукціону соло-перфомансів, інспірованих творами відомих художників. У Стокгольмі такий перфоманс здійснила група з України.

Прем’єри молодих

У березні в залах Кіноклубу Національного університету «Києво-Могилянська академія» та Будинку кіно відбулися прем’єри двох фільмів нової української документалістики: «Четверта хвиля» Вікторії Мельникової та «KAIROS» Інни Павлічук.

«Київ модерн-балет»

на «Золотій масці»

10 березня 2009 року в Москві відкрився найпрестижніший театральний фестиваль «Золота маска». Приємною несподіванкою для України став той факт, що організатори запросили на відкриття спеціальної міжнародної програми фестивалю «Маска плюс» театр сучасної хореографії «Київ модерн-балет» (балети «Болеро» та «Дощ»).

НаУКМА до ювілею Миколи Гоголя

У березні-квітні в кіноклубі НаУКМА про- йшли ретроспективи зарубіжних та українських фільмів за М.Гоголем. 8 квітня Центр кінематографічних студій НаУКМА провів наукову конференцію «Інтерпретація творів М.Гоголя в ХХ-ХХІ століттях».


Корисні статті для Вас:
 

 

 

Перейти до переліку статей номеру 2009:#3

                        © copyright 2017