Домашня сторінка
Актуально | Діалог | Історія | Мистецька хроніка | На екранах | На сценах | Нові книги | Фестивалі |

  Навігація

Останній
номер

Архів

Автори

Кіноклуб

Про нас

Пошта

Пошук

 
 
 
Розсилка
Зміст номера 2006:#4
              Сторiнки: 1 2 3 4 5
навігація по сторінках

  Актуально:

1. Юрій Іллєнко: мистецький внесок у кіно

«Круглий стіл», організований Центром кінематографічних студій НаУКМА та НСКУ і проведений 16 травня 2006 року в Будинку кіно. Участь беруть: режисер Юрій Іллєнко, поет і кінодраматург Іван Драч, композитор Євген Станкович, актриса Людмила Єфименко, культуролог Вадим Скуратівський, кінознавець Оксана Мусієнко, кінокритики й сценаристи Сергій Тримбач, Людмила Лємешева, письменник Богдан Жолдак. Ведуча — Лариса Брюховецька.

 

2. Є надія!
Лариса Брюховецька
Після трьох років стагнації, що панувала в українському кіно і була спричинена відсутністю професійного керівника кіногалузі, нарешті з’явилась надія, що настануть зрушення. У травні утворено Державну службу з кінематографії, яку очолила досвідчений адміністратор Ганна Чміль, яка чимало років працювала заступником Міністра культури. Щоправда, утворили Службу дещо дивно, не забезпечивши штатом, що може означати наявність збоїв у бюрократичній машині. Хоч як парадоксально, в межах Міністерства культури і туризму з утворенням Служби продовжує функціонувати управління з кінематографії.

 

3. Чи потрібен державі телеканал "Культура"? Репліка нетелемана
Тетяна Кириченко
Зізнаюся відразу, що в суперечках учених мужів про те, якою слід вважати сучасну західну цивілізацію - словесною чи візуальною, уперто стою на боці тих, хто стверджує, що в основі нашої цивілізації лежить усе-таки текст, а не зображення. Простіше кажучи: не відчуваю особливого захоплення «ящиком» у кімнатному закутку, який повсякчас схиляє мене до поглинання розважальної пустопорожньої інформації, хороша книжка - річ значно приємніша, ніж хороша (у моєму розумінні - це хоча б трохи наближена до інтелектуальної) телепередача. Та й де ті хороші телепередачі?

 
  Діалог:

4. Тетяна Магар: «Мені важко сказати, що я люблю більше — кіно чи театр.
Розмову веде Роксоляна Свято
Родинна спадкоємність у професії, як відомо, не дивина, тим паче, в акторсько-режисерському середовищі. Та щоб у талановитих батьків діти були не просто талановиті (до того ж, у різних сферах), а й підносили родинну марку на якісно новий, відповідний вже новому часові, рівень; щоб не спинялися, здобувши, здавалося, заслужені лаври, а постійно продукували й втілювали нові ідеї; щоб усе життя зберігали креативну здатність і не забували водночас про вміння тішитися життям, — таке трапляється значно рідше.

 

5. Династія Александровичів-Дочевських
Розмову веде Віра Доленко
Художник-сценограф Андрій Александрович-Дочевський добре відомий не тільки в Україні, але й далеко за її межами. З ним залюбки працюють режисери різних театрів. Бо кожний витвір художника відзначається вишуканістю, самобутністю і яскравими стильовими властивостями. Його сценографія — не просто важливий компонент синтетичного театрального жанру, найчастіше саме вона задає тональність усій виставі. Чи то «Брати Карамазови» чи «Приборкання норовливої», «Пігмаліон» чи «Кін IV», «Наталка Полтавка» чи «Московіада».

 
  Історія:

6. Невідома лекція Довженка від 18 грудня 1932 року
Публікація Олександра Безручк
Чому він із квіткою? Тому, що він ревнитель землі, він ревнує все до землі, він пручається. Він ще не кінчений, в ньому є сила. Вбити цю махину не так і просто. Постать складна. Та я мусив подати своє ставлення до неї. Тому я розробив тему відсторонення, подавши персонажа як недоладну постать.

 
  Історія:

7. Перша спроба
Наталя Казакова
Не буду зупинятися на питанні, чому «наймасовіше з мистецтв» не стало предметом уваги з боку українських бібліографів, це зрозуміло: не було замовлення від влади, її ідеологічних установ. Наведу лише один красномовний приклад. У 1958 році в Києві вийшов покажчик «40 років радянської влади на Україні»1, в якому на 440 сторінках знайшлося місце лише для однієї інформації про українське кіно: статті А.Сироти «Киевская киностудия к 20-летию советского кино» зі збірника «Двадцать лет советской кинематографии», що вийшов у Москві 1940 року. Досі, крім бібліографічних посилань, які містяться у виданнях відомих дослідників українського кіномистецтва І. Корнієнка, Г. Журова, А. Шимова, Б. Береста та ін., маємо єдиний бібліографічний покажчик «Кіномистецтво Радянської України», виданий Національною парламентською бібліотекою України у 1985 році.2

 

next page >>
 
Гарячі новини на Facebook

 
 
 
 
  Опитування

Шановний читачу!
Ми проводимо невелике опитування, що має на меті визначити преференції наших читачів. Ваші відповіді допоможуть нам зробити журнал “Кіно-Театр” ще цікавішим для Вас.

  Рубрики
Актуально | Діалог | Історія | Мистецька хроніка | На екранах | На сценах | Нові книги | Фестивалі |
  Навігація
Домашня | Останній номер | Автори | Архів | Кіноклуб | Про нас | Передплата | Пошук | Пошта |
  Copyright
© 2006 KTM
Всі права застережено. Використання матеріалів КТМ дозволяється за умови посилання на КТМ. Передрук, копіювання інформації в будь-якому вигляді суворо заборонено.
  Інфо
© 2006 KTM
Програмування сайту
Фролова Аліна
Системний супровід
Кислоокий В.М.