Мистецька хроніка

«Навернений Грішник» за «Бориславськими оповіданнями»
В Івано-Франківську на пресконференції з приводу прем’єри директор і художній керівник Івано-Франківського драмтеатру Ростислав Держипільський розповів: «Режисер Назар Панів підійшов до мене з «Бориславськими оповіданнями»… Зізнаюсь, вони мене вразили, бо і зараз є надзвичайно актуальними, особливо коли ухвалили закон про земельну реформу. Мене вразив той жах, який відбувався наприкінці ХІХ століття, коли у Бориславі знайшли нафту і люди тоді могли перетворитися з господаря на жебрака на своїй землі… Усе це є у виставі «Навернений Грішник», яка стала четвертою роботою режисера Назарія Паніва». За його словами, постановка розповідає про те, як у загальній глобалізації вберегти себе й українську націю. Сам режисер Панів зізнається, що вистава є даниною місту Бориславу, звідки він сам родом. «Навернений Грішник» – це антиутопія, і в театрі такий жанр зустрічається не часто. Режисер стверджує, що творчість Франка настільки складна і цікава, що від неї важко відволіктися. Прем’єри «Наверненого Грішника» відбулися 26 та 28 грудня. Особливу атмосферу створили світлини старого Борислава, які режисеру надав краєзнавець Ігор Романюк. (Літературна Україна)

Лауреати премій НСТДУ
Національна спілка театральних діячів України вручила нагороди 2021 року. Премію ім. Мар’яна Крушельницького здобув актор Івано-Франківського театру ім. І. Франка Олексій Гнатковський, ім. Марії Заньковецької – акторка Львівського театру ім. М. Заньковецької Ірина Швайківська і акторка Київського театру ім. Лесі Українки Лідія Яремчук. Провідний майстер сцени Харківського театру ім. Т. Шевченка Володимир Маляр був нагороджений премією «Наш Родовід». Серед театральних художників премія ім. Федора Нірода – в головної художниці Харківського театру ляльок ім. Афанасьєва Наталії Денисової. Премію ім. Миколи Садовського отримав гендиректор-художній керівник Національного театру ім. І. Франка Михайло Захаревич. За вагомий внесок у розвиток мистецтва театру ляльок премія ім. Віктора Афанасьєва дісталась акторці Людмилі Ясиновській, яка працювала з 1970 по 2019 рр. у Київському театрі ляльок. Премія в галузі театрознавства і театральної критики присуджена театрознавиці і викладачці Харківського університету мистецтв Юлії Щукіній. Акторка Івано-Франківського театру ім. І. Франка Галина Баранкевич і акторка-вокалістка Київського театру «Берегиня» Надія Буравська нагороджені за найкраще сценічне відтворення надбань українського народу, закладених у звичаях, обрядах, традиціях, фольклорі наших предків.

Премія ім. Лесі Українки за твори для дітей та юнацтва
У номінації «Театральні вистави для дітей та юнацтва» кращою визнано виставу Херсонського театру ім. М. Куліша «Легенда про Дракона» (автор Сергій Новачук, режисер Ірина Корольова), сучасної казки з історичними та фантастичними персонажами, пригодницьким сюжетом і ефектним оформленням, вирішеним у З-D форматі. У номінації «Кінотвори для дітей та юнацтва» переміг фільм «Стоп-Земля» Катерини Горностай.

Вийшов офіційний трейлер «Довбуша»
Фільм Олеся Саніна розповість про боротьбу гуцулів на чолі з Олексою Довбушем проти польської шляхти. Події розгортаються в Карпатах на початку XVII століття. Жорстоке правління польської шляхти змушує гуцулів тікати в гори. Двоє братів, Олекса та Іван Довбуші, опиняються поза законом і стають опришками. До вбуші хочуть помститися панам за вбивство батьків, але стають ворогами: один прагне грошей, другий – справедливості. Гуцули починають повстання, яке очолює Олекса. Шляхта робить усе можливе, аби знищити Довбуша, але йому вдається їх перехитрити. З тих пір шириться легенда про карпатського лицаря й надихає покоління тих, хто бореться за свободу рідної землі. В український прокат картина має вийти 12 травня 2022 року, повідомляє Kinomania Film Distribution. «Це історія про те, що неможливо позбавити людину свободи: вона все одно буде її прагнути й шукати, навіть ціною власного життя. Це історія про нашу свободу – як внутрішню, так і зовнішню. Це про захист своєї родини, своїх інтересів, своєї честі... Про Батьківщину, яка набуває для нас все більшого й більшого значення. Батьківщина для нас вже не просто територія, а внутрішнє духовне поняття й переживання. Саме зараз воно стає все реальнішим і таким, без якого ми більше не зможемо жити, не зможемо себе поважати. Тим, що для нас вже стало важливішим, ніж саме життя», – поділився своїми думками режисер фільму Олесь Санін.

В Одесі визначили переможців конкурсу кінопроєктів ім. Кіри Муратової
Його головна ідея – виявлення талантів серед молоді та розкриття їхнього потенціалу. Журі III конкурсу, проведеного за підтримки Міністерства культури та інформаційної політики, Держкіно та Одеської кіностудії, оголосило імена семи лауреатів та найкращі сценарії фільмів. Найкращі два короткометражних проєкти: «Гра всліпу» Руслана Батицького та «Нахабне пограбування» Любові Гончаренко (по 500 тис. грн). Другі місця поділили між собою – автори сценаріїв «Грудень-92» та «Кукурудзяне щастя» Роман Волосевич та Віталій Бабущак (по 300 тис. грн). Третє місце та дипломи присуджено Володимиру Вакуму та Катерині Головко за кіносценарії «Моя сім’я та інші звірі» та «Невидима колекція» (по 200 тис. грн). Також удостоєна Спеціальної відзнаки директора Одеської кіностудії авторка сценарію «АЯ» Олександра Анкудінова (12 300 грн).
За повідомленням Одеської кіностудії

Фільм «Ціна правди» так і не змогли показати в Росії − трансляцію перервали «тітушки»
Про це розповіла польська режисерка, сценаристка та акторка кіно, режисерка фільму «Ціна правди» про Голодомор в Україні Аґнєшка Голланд в програмі «Вечір з Миколою Княжицьким» на телеканалі «Еспресо». Вона додала, що не могла промовчати на тему Голодомору: «Ми не можемо будувати майбутнього, коли замовчуємо злочини проти свого народу. Ці безіменні жертви Голодомору заслуговують на те, аби їм віддати честь, аби вони вийшли з небуття». Також режисерка зауважила: «Суспільством маніпулювали й маніпулюють зараз. Ми мали з цим справу в 1930-х роках і маємо тепер, коли не просто немає вільних медіа, а є корумповані ЗМІ, які служать одній політичній агентурі − так дуже легко маніпулювати думкою суспільства. Проте є і журналісти, як Гарет Джонс, які готові померти за правду. Щоправда, величезна машина пропаганди та фейкових новин працює настільки сильно, що важко відрізнити, де правда, а де фальш». Ім’я Гарета Джонса та записи його «Щоденника» вперше в кіно прозвучали в документальному фільмі Сергія Буковського «Живі» (2009).

«Земля Івана» Андрія Лисецького
перемогла в документальній секції в номінації «Найкращий повнометражний неігровий фільм» на МКФ студентських та дебютних фільмів «Бастау» в Казахстані. Нагородження відбулося 4 грудня. Ще раніше стрічка здобула нагороду «Найкращий фільм» у Національному конкурсі Міжнародного фестивалю документального кіно про права людини Docudays UA та виграла у Національному конкурсі Kharkiv MeetDocs. Також фільм транслювався у рамках Днів українського кіно в Польщі та Великій Британії.