Українське кіно набуло нового значення

Всесвітній CinemAid Ukraine Charity Film Marathon триває
У березні він відбувся в Торонто (Канада), Анкарі, Ізмірі й Анталії (Туреччина), Варшаві, а18–20 квітня у столиці Болгарії Софії. В міському інституті культури «Надія» показали ліричну комедію «Мої думки тихі», музичну комедію «Шляхетні волоцюги» та стрічки альманаху «Все починається в Києві». Фільми були українською мовою з болгарськими субтитрами. Зібрані кошти спрямовані на технічну підтримку кіноекспедиції з фільмування життя й боротьби українців за свободу під час війни від відомої кіноспільноти «Жовтий автобус». Там же, в Софії, в межах кіномарафону глядачі переглянули дев’ять українських кінострічок: «Мої думки тихі» Антоніо Лукіча, «Шляхетні волоцюги» Олександра Березаня, історичну драму «Толока» Михайла Іллєнка, а також короткометражки: «Анна» Олеся Саніна, «Травень» Віктора Придувалова, «Клоун» Олександра Кирієнка та ін. Захід пройшов під патронатом Посольства України в Болгарії за підтримки мерії Софії та Спілки українських організацій «Мати Україна». Співорганізатори від України – комунальне підприємство «Київкінофільм» та асоціація «Дивись українське». У квітні марафон пройшов у Вроцлаві (Польща), Найробі (Кенія) та Палм-Спрінгс (США), у травні – у Берліні та в кількох містах Литви.

Наші фільми завойовують Париж
18 квітня в Парижі на «Зустрічах навколо сучасного українського кіно» від університету Сорбона та дослідницького підрозділу THALIM Національного центру наукових досліджень Франції CNRS показали стрічку Віри Яковенко «Подвійний імельман», а наступного дня – дипломні роботи випускників КНУТКіТ ім. І. К. Карпенка-Карого, серед яких «Танок метелика» Марії Феленко, та провели круглий стіл пам’яті литовського режисера Мантаса Кведаравічюса, який загинув у заблокованому Маріуполі. Зазначається, що у фільмі Віри Яковенко російсько-українська війна, що розпочалася у 2014 році, є тлом, каталізатором дій героїв. Стрічка безоціночно показує суспільні процеси серед мешканців «сірої зони», які намагаються пристосуватися до життя в нових умовах. Зіткнення вічна-віч з представниками української сторони породжує прагнення до пізнання, що йде урозріз із телепропагандою і викликає в одних поштовх до людяності, розуміння та переосмислення, а в інших – жагу до використання безмежної влади, здирництво та втрату моральних цінностей заради власної вигоди. Фільм знято за сценарієм Ірен Роздобудько, актори: Лариса Руснак, Істан Розумний, Ксенія Баша, Наталія Ярошенко, Володимир Ямненко, Наталія Скрябіна. Кінокомпанія Eidetic Pictures.

Пресслужба Держкіно

Українське кіно на 75-му Каннському МКФ
Режисерка Ірина Цілик стала першою українкою в журі однієї з програми 75-го Каннського МКФ, який проходив з 17 по 28 травня. Разом з Агнешкою Голланд та іншими кінодіячами вона обирала найкращий документальний фільм програми «Золоте око». Головна нагорода дісталася стрічці «Все, що дихає» індійського режисера Шонака Сена.
Світова прем’єра фільму Максима Наконечного «Бачення метелика» відбулася в секції «Особливий погляд» (Un Certain Regard). Фокус цієї категорії – фільми, які, на думку програмного відділу, матимуть вплив на розвиток кіномистецтва. Дебют Наконечного – це жорстка і сюрреалістична історія про жінку-воїна, яка не бажає бути жертвою. Після звільнення з ворожого полону аеророзвідниця Ліля намагається повернутися до мирного життя в Україні. Біль і травма через пережите повсякчас виринають на поверхню, ніби уві сні, та щось не дозволяє забути, чому вона мусить жити далі. За словами режисера, він плекав надію, що фільм буде про минуле і про наслідки війни, з якими суспільство мало б впоратися. Але фільм виявився про теперішнє і майбутнє, про передчуття великої війни та місце, яке займає в ній кожна людина. Режисер і сценарист Максим Наконечний, співсценарист Ірина Цілик. Україна, Чехія, Хорватія, Швеція. Головні ролі зіграли актори Рита Бурковська та Любомир Валівоць. Серед акторського складу є актор і волонтер Мирослав Гай. У фільмі також зіграли непрофесійні актори.
У програмі «Двотижневик режисерів» на Каннському МКФ з успіхом відбулася світова прем’єра фільму «Памфір» режисера Дмитра Сухолиткого-Собчука, який знімали на Буковині. Відбір у цю програму суворий та прискіпливий: до ювілейного фестивалю відібрали всього 23 стрічки із 2500 претендентів.
У Каннах на кіноринку презентували воєнну драму про Луганський прикордонний загін «Мирний-21» (сценарій: Сергій Касторних, Анатолій Коцюрба, Ярослав Яріш, режисер Ахтем Сеітаблаєв, оператор Юрій Король, актори Андрій Самінін, Андрій Мостренко, Максим Девізоров, Сергій Фролов, Олексій Тритенко, Віктор Жданов, Євген Ламах, Роман Ясиновський та інші). Заснований на реальних подіях, фільм розповідає про Луганський прикордонний загін, бійців якого сепаратисти та російські спецслужби намагалися змусити зрадити Україну. Події розгорталися на Сході України у червні 2014-го. Сьогодні творча група фільму «Мирний-21» боронить українську землю: хтось вступив до лав тероборони, хтось склав присягу та приєднався до ЗСУ, хтось знайшов себе у волонтерстві або на інформаційному фронті. Актор фільму Павло Лі 6 березня трагічно загинув в Ірпені, рятуючи дітей.
19 квітня кінорежисер Олесь Санін під час брифінгу у Медіацентрі «Україна», розповів, що історична стрічка «Довбуш» може вийти в прокат за кордоном, а вже після війни – в Україні. Він повідомив про те, що роботу над стрічкою «Довбуш», яка мала вийти в українських кінотеатрах 12 травня, закінчують. Сам він працює зараз у Львові, до роботи долучається команда фільму з інших міст, зокрема з Миколаєва та Херсона. Санін наголосив, що у світі існує величезний інтерес до українського кіно. Наприклад, його фільм «Поводир» вже другий тиждень поспіль йде в прокаті у 600 кінотеатрах США та Канади. Тривають перемовини щодо прокату стрічки в Європі. Є запити навіть з Австралії та Японії.

«Снайпер. Білий Ворон» Мар’яна Бушана виходить у прокат у країнах Балтії
Фільм заснований на реальних подіях і розповідає про перебіг російсько-української війни на Сході України, яка почалася 2014 року. Сьогодні, коли два більше двох місяців росія веде кровопролитну повномасштабну війну проти України, фільм набуває нового змісту.
Життя героя фільму до початку воєнних дій на Донбасі було спокійним. Разом із дружиною Микола відмовився від благ цивілізації та жив сам на сам із природою. Але з приходом війни все змінилося кардинально. Після втрати коханої та ненародженого первістка Микола вступає в добробат, проходить навчання і стає снайпером. Так народжується Білий Ворон, історія якого сьогодні близька багатьом українцям, які стали на захист своєї Батьківщини.
Виконавець головної ролі – Павло Алдошин та ролі комбрига – Роман Семисал – нині захищають Україну на передовій. Режисер – Мар’ян Бушан. Автори сценарію – Мар’ян Бушан та Микола Воронін. Оператор – Костянтин Пономарьов. Продюсер – Артем Денисов. У ролях: Павло Алдошин, Марина Кошкіна, Андрій Мостренко, Роман Семисал, Олег Драч, Роман Ясіновський, Олег Шульга. UM Group за підтримки Держкіно України.
«Частину коштів, зібраних із продажу квитків, буде передано на потреби ЗСУ та на підтримку Спілки теле- та кінопродюсерів України».

В Італії у широкому прокаті стартувала українсько-італійська комедія «Koзa Ностра» з Ірмою Вітовською у головній ролі
«Гангстерська сімейна комедія розповідає про пригоди жительки карпатського селища Влади Кози. Дочка Влади переїхала до коханого на Сицилію. Отримавши звістку про народження онука, Влада, як справжня українська мама, їде в Італію, аби допомогти доньці з вихованням щирого гуцула. Та плани амбітної українки йдуть шкереберть – донька відмовляється від допомоги. Тож Влада змушена влаштуватися на роботу до італійської родини, яка виявляється осередком справжньої мафії. А героїня Ірми, Влада Коза, – безстрашна, щира, чесна, принципова і ладна віддати власне життя заради сім’ї, – перевиховує мафіозі», – йдеться в анотації фільму. Про свої італійські пригоди, вивчення нової мови за лічені тижні – так, що її голос навіть не дублювали, життя в Італії, роботу з італійською командою виконавиця головної ролі розповіла на пресконференції у Римі, присвяченій виходу фільму в італійських кінотеатрах (19 травня). «Для мене «Koзa Ностра» – це великий досвід роботи в італійській команді, від підготовки та читки до зйомок. Як виявилося, українська кіноіндустрія аж ніяк не гірша – часом італійці по-хорошому дивувалися рівню професійності наших творців», – прокоментувала Ірма Вітовська-Ванца. Стрічку знімали у 2020 році в українських Карпатах, сонячній Сицилії та околицях Риму.

Пресслужба Держкіно

«Земля Івана» збирає нагороди
Журі Pordenone Docs Fest відзначило головним призом два фільми, серед них – стрічка Ivan’s Land/Земля Івана українського режисера Андрія Лисецького. «Це портрет художника з іншого часу: його картини відображають давній та простий всесвіт, прив’язаний до сільських традицій, природи і магічних ритуалів, які повторюються разом із зміною пір року», – охарактеризували організатори Pordenone Docs Fest. Стрічка розповідає про Івана Приходька – народного художника України. Він самоук, живе в селі, і все, що виходить з-під його пензля чи різця, – наївне та чесне мистецтво. Світосприйняття, внутрішній світ митця сповнені краси та напруженого радісного існування. Картини Івана випадково потрапляють на виставку в Мистецькому арсеналі, головному виставковому центрі країни. Стрічку Андрія Лисецького «Земля Івана» показали також на Ukrainian Film Night в Дубліні.

«Золотий тюльпан» «Клондайку» Марини Ер Горбач
Найвищу нагороду Національного конкурсу 41 Стамбульського МКФ – «Золотий тюльпан» – отримав фільм Марини Ер Горбач. «Золотий тюльпан» підтримується грошовою премією в розмірі 200 тисяч турецьких лір. «Нагороду за найкращий фільм присвячуємо жінкам України, які борються за життя своїх дітей», – написала режисерка на своїй сторінці у Фейсбук. Й додала фото Святослава Булаковського, оператора та співпродюсера «Клондайку». Він зараз перебуває у ЗСУ.

Мирослав Латик знімає про підлітків Маріуполя
Сценарій Мирослава Латика про підлітків, що намагаються вижити, ховаючись у напівпідвальному нічному клубі в Маріуполі протягом перших десяти днів війни між Росією й Україною, вже потрапив до конкурсу кінофестивалю в Лос-Анджелесі.