Мистецька хроніка № 1, 2023
Європейська кіноакадемія присудила нагороду всім українським кінопродюсерам
10 грудня в Рейк’явіку всіх українських кінопродюсерів відзначили нагородою Co-Production Award 2022 від фонду Eurimages, на знак солідарності з українською кіно- й телеіндустрією, які постраждали внаслідок російського вторгнення. Премія є спільною ініціативою Європейської кіноакадемії і Eurimages, фонду підтримки культури Ради Європи. Премія становить 20 тисяч євро. «Як виняток, цього року премія Eurimages присуджується не одному, а всім продюсерам України. Це вияв великої вдячності за зростання якості українського кіновиробництва в останні роки й знак постійної підтримки тепер, коли ця інфраструктура зазнала краху», – йдеться в спільній заяві організаторів премії.
Українські продюсери Юлія Сінкевич, Дар’я Бассель, Саша Костіна та Єгор Олєсов, які взяли участь у церемонії, оголосили, що передадуть статуетку в Музей кіно Довженко-Центру.
Українське мистецтво в Мілані
З березня до 11 грудня гості Трієнале знайомилися з сучасним українським образотворчим мистецтвом, фотографією, театром, музикою та кіно. Створити український павільйон запропонували президент Triennale Milano Стефано Боері та куратор Джанлуїджі Рікуператі. Ідея виникла як реакція на повномасштабну війну росії проти України. Через кілька днів після російського вторгнення організатори Трієнале відкликали своє запрошення до російських діячів культури. Натомість уперше розглянули Україну як одного з ключових учасників події. Згодом задум переріс в окрему програму. Зокрема, до кінопрограми Art and risk in between увійшли: «Діксі Ленд» Романа Бондарчука, «Земля Івана» Андрія Лисецького та «Земля блакитна, ніби апельсин» Ірини Цілик. Це документальні стрічки про творчих людей, які, попри ризики, створюють музику, мистецтво та кіно. Покази відбулися 13 вересня.
Джерело: Zbruch. 13.09.22.
https://zbruc.eu/node/113116
Наші фільми на Варшавському МКФ
Серед 15 фільмів, відібраних до головної програми 38-го Варшавського МКФ (14–23 жовтня) – стрічка Ірини Цілик «Я і Фелікс» та польсько-український фільм «Тато» («Заморожене добро») режисерки Анни Маліжевської. Останній отримав нагороду молодіжного журі ФІПРЕССІ. Серед фільмів, що здобули визнання глядачів, на третьому місці – «Памфір» Дмитра Сухолиткого-Собчука (Україна, Франція, Польща та ін.).
«Останній день на Азовсталі»
Чотирихвилинний фільм «Останній день на Азовсталі» пресофіцера Дмитра «Ореста» Козацького та Юлії Гонтарук, що увійшов до циклу «Фортеця Маріуполь», отримав премію «За внесок у розвиток документалістики» на VІ кінофестивалі Kharkiv MeetDocs. Переможцем національного конкурсу став фільм «Назовні» Ольги Журби. Фестиваль проходив у столичному кінотеатрі «Жовтень» з 1 по 6 жовтня.
Укрінформ
Українські кінодні у Фінляндії
У Гельсінкі з 6.Х до кінця жовтня тривали Українські кінодні, які були присвячені 100-річчю заснування Всеукраїнського фотокіноуправління, тож програма фестивалю мала назву «Українські кінодні: сто років кіно». Серед його організаторів – Національний аудіовізуальний інститут (KAVI), Товариство українців у Фінляндії та Довженко-Центр.
Фільм «Незламні. Шлях додому»
Вийшов документальний фільм про кримських воїнів та волонтерів, які боряться за звільнення України та Криму проти окупантів. Серед його героїв – командир батальйону «Крим» Іса Акаєв та військовослужбовець ЗСУ Вельдар Шукурджиєв, колишній в’язень Кремля, волонтер Ісмаїл Рамазанов та спортсмен Февзі Мамутов. До фільму увійшли документальні кадри масштабного мітингу біля ВР Криму 26 лютого 2014 року, початок окупації Криму. Як підкреслюють учасники фільму, ворога на той момент вони недооцінювали. Фільм доступний для перегляду на сайті «Цензор.НЕТ».
Українські фільми – призери фестивалю незалежного кіно Cannes 7th Art Awards
У Франції оголосили переможців МКФ Cannes 7th Art Awards, що позиціює себе як «незалежна версія Каннського фестивалю». Серед нагороджених – три українські фільми. Гран-прі у конкурсі документальних фільмів – «Я був народжений не для війни» Владислава Робського. Її героєм є Костянтин Оборін, якому довелося пройти афганське пекло і який опікується реабілітацією ветеранів війни на сході України. У конкурсі за найкращу акторську роботу перемогла Наталя Половинка (головна роль у фільмі Зази Буадзе «Мати апостолів»). Приз глядацьких симпатій отримав фільм про війну 2022 року «Битва за Україну» режисера Андрія Зайця. 24 жовтня.
Джерело: Detector Media
Довженко-Центр подав у суд на Держкіно
з вимогою визнати незаконним та скасувати наказ №100 про «реорганізацію». Підготовче засідання Господарського суду міста Києва відбулося 29 листопада о 10:30 за адресою: вул. Богдана Хмельницького, 44- Б, зал №20.
Популяризувати спадщину Григорія Сковороди
У МКІП наголосили, що сприяли тому, аби 300-річчя від дня народження Григорія Сковороди увійшло до переліку ювілейних дат ЮНЕСКО 2022 року. В органах державної влади та місцевого самоврядування, в закладах освіти, культури, наукових установах, музеях України відбудеться низка заходів: урочистості, тематичні виставки, круглі столи, бесіди, семінари, літературні читання, екскурсії.
Бюджет для кіно
У бюджеті України на 2022 рік для кіно було закладено 1,6 мільярда гривень. Втім, зі зрозумілих причин всі ресурси країни спрямували на армію й гуманітарну допомогу постраждалим регіонам. Тому в бюджеті закладено лише 115,6 мільйонів грн на підтримку кінематографії, й цього вкрай недостатньо. 18 повнометражних ігрових фільмів, чотири документальні та два анімаційні проєкти, створені за підтримки Держкіно, перебувають на завершальних стадіях виробництва і шукають міжнародних партнерів, у чому допомагає держава.
Книжки для Слов’янської бібліотеки у Празі
Редакція журналу «Кіно-Театр» передала книжки, видані редакцією, Slovanská knihovna, Národní knihovna České republiky (NK ČR), Слов’янському відділу Народної бібліотеки Чеської Республіки (Прага). Це книги про українське кіно, в тому числі ті, що вже стали раритетними. До цього доклали зусилля чимало людей: директор бібліотеки Lukas Babka, директорка Чеського центру в Києві Радка Рубіліна, її заступниця Юлія Спіцина, Михайло Фесенко, що опікується українськими книгами в бібліотеці. Ініціювала передачу наша авторка Лариса Наумова, яка написала: «Мене дуже тішить, що фонди бібліотеки поповнюються якісною українською фаховою літературою».
«Памфір» номінували на нагороду Європейської кіноакадемії
Європейська кіноакадемія оголосила український фільм «Памфір» Дмитра Сухолиткого-Собчука (Bosonfilm) одним із шести номінантів на EUROPEAN DISCOVERY – Prix FIPRESCI, нагороду, яка щорічно вручається в межах European Film Awards за найкращий дебютний повнометражний фільм.
Про вічне: універсальність Лесі Українки
Всупереч російській агресії, культурне життя в Україні не зупиняється. Про це засвідчив і цьогорічний Всеукраїнський конкурс ім. Лесі Українки. Її поезія звучить актуально – в ній складні почуття, глибокі думки, моральні проблеми. І вибір випав саме на ті твори, які резонують з нинішніми трагічними подіями. Біженці, яким через ризики для життя довелося покинути Україну («Дим»), полон («Осіння казка», «В’язень»), горе втрати близьких і нерідко нездатність зрозуміти, що насправді треба проклинати царя Ірода («Прокляття Рахілі»), колаборанти, які так само, як Юда, знаходять «виправдання» своїй зраді («На полі крові»). І, нарешті, світлий образ шотландця Роберта Брюса, який не захотів коритися завойовникам (як не згадати нашого командувача Валерія Залужного та генералів, які очолили битву з ворогом!). Цього року серед учасників та переможців чимало харків’ян. За рішенням журі на чолі з Тарасам Жирком, визначено нагороди: Гран-прі – Максиму Філіпову з Донецького театру (Маріуполь), І місце – Юлії Вишняковій (Київський університет культури), ІІ місце – Антону Гусаку, ІІІ місце – Іллі Сазонову – обидва з Харківського університету мистецтв ім. І. Котляревського. Приз редакції журналу «Кіно-Театр» дістався Євгенії Хомицькій з Харківської академії культури.