Безкоштовний медик, який їде туди, куди ніхто не хоче їхати…

Євген Титаренко, режисер-документаліст, автор фільмів «Війна заради миру», «Дніпро – форпост України», «Евакуація», «Козацькі пісні. Спадщина ЮНЕСКО» та ін., режисер монтажу фільму «Вітер зі сходу», був госпітальєром на війні у 2014–2015 роках. У травні він розповідав на радіо «Свобода»: «До 24 лютого я був готовий – всі речі зібрані. Я знав, що це відбудеться. Зразу ж відвіз родину на захід України і там зустрівся зі своєї групою, з якою ми працюємо зараз. Наша робота – це робота групою: три-чотири людини в групі. Це і "швидка", яка стабілізує пораненого й доправляє до шпиталю, це і пікап, який доїздить туди, куди "швидка" не доїздить. Спершу мені було дивно, здавалося, що ми повернулися в 2014 рік... Але різниця є: якщо тоді це були позиційні бої, то зараз іде постійний рух фронту. Ми маємо прогнозувати ситуацію. Коли штурмова група просувається – просуваємося і ми. Ось так це працює. На харківському напрямку ми були 22 дні. Було відчуття, що кожен день – як три. Скільки подій вміщалося в кожному дні!» [1] «Наша грядка» – підписує Євген фото з побратимами у соцмережі. Каже, що військові називають їх «безкоштовними медиками, які їдуть туди, куди ніхто не хоче їхати» [2]. Спершу він був у Київській області, де рашисти чинили свої звірства, нині служить на Харківщині.