Мистецька хроніка
Редакція
Чому в центрі Києва зникли кінотеатри?
Зал «Кінопанорама» в Києві можна відродити як культурний центр і зробити театрально-концертною сценою, яка приверне в Україну провідних музикантів світу. Про це в коментарі виданню «Гордон» заявила режисерка, ексдиректорка кінотеатру «Кінопанорама» і президентка громадської організації «Кінопанорама. Перезавантаження» Наталя Соболєва. «У Києві проблеми в основному з фестивальними кінотеатрами. Можливо, тому що вони всі розташовані в центрі. У всіх майданчиків різні проблеми. Кінозал «Україна» викупив бізнесмен Ігор Воронов і миттєво закрив. До речі, того самого дня, що й «Кінопанораму», яку закрив бізнесмен Мохаммад Захур, – це сталося 30 вересня 2018 року. Напевно, збіг. Ця дика ситуація з «Україною», з якою пов’язана історія країни й видатних людей – В’ячеслава Чорновола, Сергія Параджанова, Василя Стуса, Івана Дзюби. «Жовтень» відстояли, а з «Києвом» досі все примарно і незрозуміло», – повідомила Соболєва.
Кінематографісти проти спотворення результатів конкурсу
Українська кіноакадемія закликала Раду з державної підтримки кінематографії переглянути затверджений 6 жовтня перелік кінопроєктів-переможців 14-го конкурсу Держкіно. Про це йшлося у зверненні, оприлюдненому на сайті кіноакадемії. «Результати 14-го конкурсу Держкіно викликали занепокоєння Української кіноакадемії, зокрема через непрозорість критеріїв, на основі яких приймалося рішення Радою з державної підтримки кінематографії, і нехтування оцінками експертних комісій, виставленими під час першого і другого етапу конкурсу», – зазначається у зверненні. «З огляду на це Українська кіноакадемія звернулась до міністра культури та інформаційної політики Олександра Ткаченка, голови Держкіно Марини Кудерчук та голови Ради з державної підтримки кінематографії Андрія Дончика з вимогою скасувати ухвалене Радою рішення, затвердити перелік кінопроєктів-переможців згідно з умовами, оголошеними 16 червня 2020 року, а також дати чітке вмотивоване обґрунтування виключення кінопроєктів з переліку переможців, що виконали умови конкурсу і набрали рейтинги вищі за включені рішенням Ради з державної підтримки кінематографії проєкти». 16 жовтня «Україна молода» поінформувала, що представники кіноіндустрії в Україні та громадські активісти провели мітинги проти системного тиску на українське кіно. З листом простесту вони звернулися до прем’єр-міністра, міністра культури, голови парламентського комітету та Держкіно. Під документом підписались майже 250 акторів, режисерів, сценаристів. Зокрема, вони вимагають переглянути результати конкурсу щодо низки українських кінострічок. «Ми знаємо, що нещодавно були ганебні результати 14-го пітчінгу Держкіно, де викинули патріотичні проєкти і були притягнуті за вуха проєкти, які набрали менше балів, але вони розважальні. Все, що вдалося зробити за ці роки, коли було відродження українського кіно, тепер забувається», – заявив сценарист Артемій Кірсанов.
Фільм Тараса Дроня переміг на Варшавському кінофестивалі
Ігровий дебют Тараса Дроня «Із зав’язаними очима» («Blindfold») здобув першість у конкурсі перших і других фільмів (Competition 1−2). «Це великий крок як для нас самих, так і всього українського кіно. У Варшаві відбулося чотири покази нашої картини. Q&A після показу тривав понад 30 хвилин, і навіть після його закінчення глядачі не хотіли відпускати авторів», − написали режисер Тарас Дронь та продюсерка Валерія Сочивець. Кінострічку визнали найкращою серед 15 інших у цій категорії. Тарас Дронь отримав приз журі та грошову премію в розмірі 10 000 злотих. «Із зав’язаними очима» − психологічна спортивна драма. Вона розповідає історію молодої спортсменки, яка втратила нареченого у війні на Донбасі.
Дні українського кіно в Гельсінкі
«Українські кінодні» відбулися з 23 до 25 жовтня у Гельсінкі. Були показані: комедія «Мої думки тихі» Антоніо Лукіча, «Атлантида» Валентина Васяновича та неполіткоректна комедія Володимира Тихого «Наші котики». Після показів тривали дискусії та онлайн-зустрічі з українськими кінематографістами й представниками знімальних груп. Фестиваль організували Товариство українців у Фінляндії, ГО «Незалежні культурні ініціативи» за підтримки Держкіно.
Державна підтримка культури, туризму та креативних індустрій
6 листопада 2020 Верховна Рада ухвалила в цілому проєкт закону № 3851 про внесення змін до Податкового кодексу України щодо державної підтримки культури, туризму та креативних індустрій. У пояснювальній записці до проєкту закону йдеться, що його метою є недопущення стагнації сфер культури, туризму та сектора креативних індустрій. Він пропонує впровадження податкових пільг для надання державної підтримки цих сфер.
Про війну та історії людей
Фільм «Цей дощ ніколи не скінчиться» української режисерки Аліни Горлової відібрано до конкурсної програми документального кінофестивалю IDFA в Амстердамі. За її словами, цей фільм спочатку був короткометражним, кілька разів змінював назву. «Монохромний фільм, який ми знімали на Донбасі, в Іракському Курдистані, в Сирії, в Німеччині. Віддати фільм на фестиваль нині, у важкі часи пандемії, було складним рішенням, якщо чесно. Сумніви існували до останнього, але у всіх було відчуття, що час цього фільму настав», – зазначила режисерка. Фільм розповідає про війну та історії людей.
«Фортеця Хаджибей» у Туреччині
Стрічка «Фортеця Хаджибей» Костянтина Коновалова, створена на Одеській кіностудії, 23 жовтня вийшла в прокат у Туреччині. Її показували в 600 кінотеатрах по всій країні від Стамбула до Анталії. За дистрибуцію фільму відповідала турецька компанія MarsMedia. Примітно, що в турецькій версії трейлера звучить виключно українська мова. Як зазначив голова правління ПрАТ «Одеська кіностудія» та генеральний продюсер фільму Андрій Осипов, «Фортеця Хаджибей» – стрічка, яка відкриває нове сторіччя Одеської кіностудії. «Широкий показ національного фільму за кордоном – це унікальний випадок в історії нашого кіно. Вперше українську кінострічку покажуть у турецькому прокаті. Ми горді презентувати українське кіно для іноземних глядачів».
Режисер, оператор, сценарист і продюсер Валентин Васянович відмовився від ордена «За заслуги» 3-гоступеня – нагороди, присвоєної йому указом президента Володимира Зеленського. Про це режисер повідомив LB.ua. «Я не можу прийняти державну нагороду, якою мене відзначили з нагоди Всеукраїнського дня працівників культури та майстрів народного мистецтва. Як учасник кінематографічного процесу я протестую цією відмовою проти генерування владою кримінальних проваджень проти більшості кіновиробників, котрі створювали українську кіноіндустрію останніми роками. За дивним збігом обставин, ці “справи” переважно стосуються тих продакшнів, які представляли Україну на міжнародній арені, – коментує Васянович. – Я не можу приймати нагороду від тієї влади, яка однією рукою нагороджує “за значний особистий внесок у розвиток національної культури, вагомі творчі здобутки та високу професійну майстерність”, а іншою – відкриває кримінальні провадження та переслідує. Це не політичне рішення. Це цехова солідарність та етика».
Кінорежисерка та письменниця Ірина Цілик
заявила, що відмовиться від звання «заслуженої діячки мистецтв України», присвоєне їй президентом Володимиром Зеленським. Про це вона повідомила на своїй сторінці у фейсбуці. «Вчора я випадково зі ЗМІ дізналася про звання «заслуженої діячки мистецтв України» <…>. Ця новина, м’яко кажучи, мене здивувала, адже я поняття не мала про те, що хтось взагалі подавав мою кандидатуру на отримання цього звання (як мені вже пояснили, йдеться про певну процедуру). Відтак я чекала, що зі мною хтось зв’яжеться з цього приводу, але ні. Був час переварити інформацію, почитати привітання моїх френдів і листи у приват з порадами “в жодному разі не відмовлятися від звання”. Але я так і не змогла на себе примірити все це – ну яка з мене заслужена? Щиро кажучи, я дуже хочу бути корисною і заслужити любов та довіру своєї країни різними добрими справами. Але наразі було б недоречно мати таке звання, дивлячись на це з різних точок зору. По-перше, я лише починаю свій шлях у кінорежисурі. Крім того, вважаю недоречним приймати з легкою душею такі відзнаки в часи непевності, коли багатьох моїх колег із кіноспільноти було скривджено несправедливими діями нинішньої влади», – написала вона.
Стрічка про канадських хокеїстів українського походження
Документальний фільм Володимира Мули під назвою «UKЕ» виходить у прокат 3 грудня. Частину грошей на цей фільм збирали всім фейсбуком. У стрічці режисер розповідає про видатних спортсменів Національної хокейної ліги, які є українцями за походженням. Їхні імена ви, можливо, чули, але чи знаєте ви, наскільки сильно українці вплинули на канадський хокей? Що було найважчим у зйомках та про кого із зірок розповість фільм?
«Фелліні та духи»
У листопаді в український прокат вийшов документальний фільм Ансельма Дель’Оліо «Фелліні та духи». В його анотації зазначено: «Відзначаючи соту річницю з дня народження маестро, ми покажемо “Фелліні та духи” – документальний фільм із раніше неопублікованих архівних матеріалів, він наблизить нас до прихованого світу італійського генія та його зв’язку з духовним та надприродним. Фільмографію Федеріко Фелліні можна розглядати як серіал, де кожен фільм – не окремий епізод, а частина великого геніального твору. Сам режисер колись зізнався, що все життя знімає один і той самий фільм, але в різних декораціях і з різними акторами.
Але тут він відверто применшує свої досягнення – за 40 років роботи в кіно Федеріко Фелліні став найвідомішим режисером Італії та одним із найвпливовіших – у світі. Він мав п’ять премій «Оскар» і став рекордсменом у категорії «Найкращий іноземний фільм» за всю історію Кіноакадемії. Бачення світу, властиве маестро, було настільки унікальним і гіпнотичним, що породило для цього «карнавального» стилю в кінематографі спеціальне визначення «феллінівський». Фелліні показав новому поколінню, як експериментувати й балансувати між класичною кінорозповіддю та божевільним польотом фантазії».
ІV Київський тиждень критики
22–28 жовтня пройшов у кінотеатрі «Жовтень». У програмі три секції: міжнародна програм, пілотна, програма Українського інституту «Фокус: Україна-Франція» та ретроспективна «Дивні дні». Формат передбачав покази з обговоренням. На фестивалі відбулися: церемонія нагородження третьої премії кінокритиків України «Кіноколо»; онлайн-дискусія «Нова реальність: кіно під час пандемії»; презентація рейтингу сотні найкращих українських фільмів всіх часів, організованого Національним центром Олександра Довженка в співпраці зі Спілкою кінокритиків України; індустрійна програма студентських фільмів «Перший погляд». Організатор фестивалю – компанія «Артхаус Трафік» за підтримки Держкіно.
Архів і бібліотека від НСТДУ
НСТДУ за підтримки Українського культурного фонду ініціювала та реалізувала два проєкти: «Цифровий театральний архів» та «Бібліотека української драматургії». Це два самостійних веб-ресурси, які мають полегшити роботу театрів, налагодити контакти між ними, а також зберегти інформацію для наступних поколінь та подальших досліджень. «Цифровий театральний архів» (https://theatre.com.ua/) містить об’єктивну та систематизовану інформацію про театральне мистецтво України останніх п’яти років. Нині на сайті відомості про 113 театральних колективи, 531 виставу і 2213 особу (режисери, актори, художники, композитори). Більшу частину «Бібліотеки української драматургії» становлять тексти сучасних авторів. Наразі на сайті 63 драматурги і 284 п’єси. Також у планах розміщення класики та перекладів українською зарубіжних п’єс. Обидва веб-ресурси постійно поповнюються інформацією, а Спілка закликає театри і авторів долучатися до співпраці.
Помер шотландський актор Шон Коннері
Акторові, який найбільшу популярність здобув завдяки ролі Джеймса Бонда, в серпні виповнилося 90 років. Він помер 31 жовтня 2020-го. Його акторська кар’єра досить тривала, серед численних нагород Коннері – «Оскар», дві нагороди BAFTA і три «Золотих глобуси». У 2000 році його посвятили в лицарі. За результатами опитувань досі багато хто вважає його найкращим виконавцем ролі агента 007, образ якого він втілив у семи фільмах.
XXIV Всеукраїнського конкурсу професійних читців ім. Лесі Українки
цього року відбувся (онлайн) в листопаді. Змагалося 60 учасників. За підрахунком балів членів журі (Тарас Жирко – голова, Данило Поштарук, Юрій Чеков, Альбіна Сотнікова, Лариса Брюховецька) переможцями стали: Гран-Прі – Олександр Поліновський, актор Волинського театру ляльок (60 балів). Перша премія – Ілля Стаканчук, студент Київського Національного університету культури і мистецтв (44 бали). Друга – Катерина Ясенчук, студентка Національної музичної академії України ім. П. І. Чайковського (41 бал).Третя – Ерік Никифорук, студент Прикарпатського Національного університету ім. В. Стефаника (40 балів). Спеціальна відзнака від Луцької міськради – Катерині Єгоричевій, акторці Полтавського українського музично-драматичного театру ім. М. В. Гоголя. Приз від голови журі Тараса Жирка – Юлії Оліяр, студентці Львівського Національного університету ім. І. Франка. Відзнака від редакції журналу «Кіно-Театр» – Анастасії Бортнік, акторці Волинського музично-драматичного театру ім. Т. Шевченка. Організатори конкурсу – НСТД та Волинський театр ляльок.
Документальний фільм про депортацію кримських татар переміг у Туреччині
Фільм «1944. Депортація» одержав головну премію на міжнародному кінофестивалі Antakya 8th International Film Festival в Туреччині в секції міжнародних документальних фільмів. Стрічка, заснована на історіях трьох очевидців, розповідає про події депортації кримських татар із Криму у 1944 році. Режисери – Фатіма Осман та Юнус Паша. Українська прем’єра стрічки відбулася 18 травня 2019 року у Києві. Фільм було створено Fresh Production Group на замовлення МІП.
Український кінофестиваль онлайн відбувся у Великобританії
17 листопада–1 грудня у Великобританії пройшов онлайн Ukrainian Film Festival 2020. Протягом фестивальних днів на платформі https://ukrainianfilmfest.takflix.com/ були доступні до вільного перегляду чотири сучасні українські стрічки з англійськими субтитрами: «Забуті» (The Forgotten) Дар’ї Онищенко, «Брама» (The Gateway) Володимира Тихого, «Домашні ігри» (Home Games) Аліси Коваленко, «Поїзд "Київ-Війна"» (Train:Kyiv-War) Корнія Грицюка. Програма заходу передбачала панелі обговорень фільмів за участі режисерів. Організаторами події стали Український інститут в Лондоні (Ukrainian Institute London) та Українські студії в Кембриджському університеті (Cambridge Ukrainian Studies) у партнерстві з Takflix.