Українська кінодокументалістика на МКФ

Повнометражний документальний фільм «20 днів у Маріуполі» Мстислава Чернова про блокаду Маріуполя й злочини росіян отримав приз МКФ у Клівленді (США) в номінації Standing Uр, де змагаються фільми про важливі суспільні події, активізм, боротьбу за справедливість. Фільм здобув також нагороду на фестивалі Sheffield DocFest 2023 у Великій Британії, а також був у конкурсі документального кіно одного з найбільших фестивалів незалежного кіно Sundance, де здобув Приз глядацьких симпатій. Ще одна його нагорода – Головний приз конкурсу DOCU/Україна.

Фільм Олексія Радинського «Чорнобиль 22» розповідає про захоплення російськими окупаційними військами в лютому 2022 року Чорнобильської атомної електростанції (ЧАЕС). Кадри, зняті на мобільний телефон, доповнюють у картині свідчення місцевих мешканців і колишніх працівників станції. Прем'єра стрічки відбулася на 69-му Міжнародному фестивалі короткометражного кіно в Обергаузені, де вона здобула головний приз. В інтерв'ю DW режисер розповів про роботу над стрічкою, важливість документального кіно для опору російській агресії, значення ЧАЕС у битві за Київ та ставлення до бойкоту культурних заходів, у яких беруть участь росіяни.

Проєкт «Культура vs війна» – цикл документальних фільмів, у яких українські музиканти, кінематографісти, письменники, фотографи розповідають про війну через власні історії та спогади. Створюються шість к/м фільмів-новел та один повнометражний фільм: документальні історії кінооператора Сергія Михальчука, гурту «Антитіла», режисера Ахтема Сеітаблаєва, подружжя фотографів Влади і Костянтина Ліберових, кобзаря Тараса Компаніченка, письменника Сергія Жадана. Проєкт презентовано за кордоном із 12 квітня (11 кінопоказів у 10 країнах світу), показували стрічки і під час Чорноморської та Віденської безпекових конференцій. Головна мета – збільшення світової підтримки України, стверджує продюсер проєкту Андрій Різоль. «Я думаю, що під час війни відпадає дуже багато шелухи, якихось зайвих незрозумілих блискіток. Залишається більше правди, більше суті, й вона має бути виключно проукраїнська. Зараз, що не проукраїнське, це, умовно кажучи, працює на ворога. І тут ми маємо бути дуже чіткі у своїх позиціях».