Нагороджені
посмертно
З нагоди Дня українського кіно 8 вересня 2023 року орденом «За заслуги» ІІІ ступеня були нагороджені
кінематографісти, які воюють
на фронті. Семеро з них – посмертно.
Олег Бобало-Яремчук (19 січня 1978, Львів – 20 грудня 2022, Бахмут) – український режисер телевізійних фільмів, рекламних роликів, телепередач. 2012 року отримав грант Президента України молодому діячу в галузі кінематографії для ігрового короткометражного фільму «Структура кави, або „Абзац“» за мотивами оповідань Богдана Жолдака. Поставив серіал «Матусі» (2015 рік), телефільм «Вони закінчили війну» (2017 рік). Боєць сухопутних військ. Загинув у бою під Бахмутом, село Кліщіївка. «Мій герой. Тільки недавно дізналась, що в Британії його призначили командиром відділення. Він сумлінно навчався. Тому й пішов у ту страшну ніч, бо знав, як боротись з тією нечистю, знав, що без нього і таких, як він, може загинути багато наших хлопців. І поборов, і вистояв, але… Він загинув за 9 кілометрів від Бахмута. Міг не йти, а лишитись на базі… Він був артилеристом, але добровільно пішов піхотинцем, бо не вистачало людей, а треба було рятувати хлопців… Він відбив три страшні атаки вагнерівців… Він вистояв у цій битві… Але… Осколкове поранення, несумісне з життям… Ніч на 20 грудня 2022 року», – розповіла дружина загиблого Ганна[1].
Денис Бондарев (13 березня 1984 – 21 травня 2022) – український
актор, каскадер, постановник трюків. Денис знайшов себе у професії, що на межі
між спортом і мистецтвом, і досягнув у ній значних висот. 2021 року під час
тренування він дістав серйозну травму – розрив ахіллового сухожилля, переніс
операцію. За словами дружини Тетяни Ваценко-Бондаревої, за будь-якої
мобілізації Дениса не взяли б до війська – його весь час переслідували дуже
серйозні проблеми зі спиною, він мав «білий» квиток, не служив в армії. Плюс
уже згадана травма. Та вчорашній каскадер сам свідомо влився до лав армійців –
просто не зміг сидіти вдома, коли Батьківщина в такій небезпеці[2].
Воював від самого початку повномасштабного вторгнення, служив у складі 81-ї
окремої аеромобільної бригади. Майже три місяці він та інші бійці його підрозділу стримували натиск ворога в районі
міста Гуляйполе, що на Запоріжжі. 38-річний полтавець загинув 21 травня під
Гуляйполем.
Віктор Онисько (позивний – Тарантіно; 17 грудня 1982 – 30 грудня
2022) – український режисер монтажу, військовослужбовець Збройних сил України,
учасник російськоукраїнської війни. Працював над фільмами «Сторожова застава»,
«Захар Беркут», «Віддана», серіалами «Сашка», «Кава з кардамоном» та ін. «Вісім
років завдяки нашим воїнам я мав можливість жити своїм життям. Тепер моя черга
захищати нашу свободу», – написав Віктор своїй дружині у найстрашніші дні
повномасштабного вторгнення Росії в Україну. Двічі воював на «нулі» –
Херсонщина, Донецька і Луганська області. Ротний ЗСУ. Загинув під Соледаром під
час виконання важкого бойового завдання. В нього залишилися дружина і
дев’ятирічна донька. Сценарист та режисер Дмитро Сухолиткий-Собчук зазначив, що
Віктор був людиною з великим серцем, силою духу, загостреним почуттям справедливості
та несамовитою правдою в кожному слові, погляді та вчинку.
Євген Світличний (17 вересня 1993, Кривий Ріг – 19 липня 2023,
Харківська область) — український актор (знімався у фільмі «Носоріг» Олега
Сенцова), спортсмен та військовий, учасник російсько-української війни, чемпіон
України з фріфайту, майстер спорту. Під час російського вторгнення в Україну
ніс військову службу в складі 1-ї окремої штурмової роти («Гонор») 1-го
окремого механізованого батальйону «Вовки Да Вінчі» імені Героя України Дмитра
Коцюбайла. Нагороджений медаллю «За військову службу Україні» (2022) – за
особисту мужність і самовіддані дії, виявлені у захисті державного суверенітету
та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі. Загинув у
важкому стрілецькому бою під час виконання бойового завдання на Харківському
напрямку.
Олександр Суворов. Загинув на фронті 28 травня 2022. «Загинув наш
колега Саша Суворов! Ніколи не пробачимо тих, хто винен у смерті найкращих!
Вічна слава та шана Герою!» – пишуть про захисника учасники групи фільму
«Егрегор». «Всі, хто працює в українському кіно, знають Сашу. Він кращий з
кращих у своїй справі – піротехніка, всі ці вибухи, пістолети та інша зброя в
кадрі... Ми всі з ним працювали. А
потім Суворов, як і чимало інших кінематографістів, пішов захищати свою країну
зі справжньою зброєю в руках. А тепер його нема. Так боляче все це. Світла
пам‘ять Саші», – зазначила у своєму дописі кінорежисерка Ірина
Цілик.
Олексій Хільський (14 листопада 1987, м. Дніпродзержинськ
(Кам’янське) – 17 серпня 2023, Запорізька область) – український актор театру і
кіно. Працював у Дніпровському драматичному молодіжному театрі «Віримо!». Там
зустрів свою майбутню дружину – акторку Надію Петренко. Кілька років тому
подружжя переїхало до Києва. Олексій працював у Дитячому музично-драматичному
театрі «ВІВАТ». До повномасштабного вторгнення знімався в кіно та серіалах,
серед яких «На твоєму боці», «Квочка», «Кріпосна», «Лікар Ковальчук», «Опер за викликом», «Загадка для
Анни». Олексій пішов захищати Україну з перших днів повномасштабної війни, був
головним сержантом ЗСУ. Брав участь у розвідувальних і штурмових завданнях на
Херсонщині, воював у Бахмуті та Соледарі, тричі був поранений. Після перемоги
мріяв повернутися в професію. Міський голова Дніпра Борис Філатов запропонував
назвати сквер у місті на честь Олексія Хільського.
Володимир Чорний – український художник-декоратор.
Працював над фільмом «Памфір». Загинув 9 травня 2023 у бою з російськими
агресорами. Про це на Facebook-сторінці повідомила його партнерка Олена
Білецька. За словами жінки, Володимир Чорний пішов добровольцем навіть попри
те, що його документів не було у військкоматі – їх загубили. «І так, ти став
Супервоїном... ходив сам на позиції... Проводив по найнебезпечніших місцях
військових, смаляв по ворогу, витягав поранених побратимів з поля бою, та добре
заливав лою за комір росіянам. Звільняв наші міста... Варив смачні борщі
взводу, вислуховував бідоньки, заступався. У вільні секундочки фотографував
квіти і мох, через що твої побратими спочатку сторонилися тебе... бо ще ж
дивний такий... та й довге волосся в хвіст збирає... Писав оповідки, опікувався
приблудними тваринками», – написала у пості Олена Білецька[3].
[1] https://www.victims.memorial/people/oleh-bobalo-yaremchuk
[2] Був насамперед воїном: минуло сорок днів із часу загибелі полтавця Олега Бондарева. Полтавська думка. 28.07.2022. https://www.dumka.poltava.ua/buv-nasampered-voinom-mynulo40-dniv-iz-chasu-zahybeli-poltavtsia-denysa-bondareva/
[3] 12 травня 2023. https://life.pravda.com.ua/
culture/2023/05/12/254271/