У Луцьку наприкінці жовтня відбувся XXVII Всеукраїнський конкурс професійних читців імені Лесі Українки. Заснований головою Спілки театральних діячів Лесем Танюком, спершу він проходив у Києві, потім в Ялті, і вже 10-й рік його домівкою є Волинь. Тому в програмі конкурсу є відвідання учасниками Літературно-меморіального музею Лесі Українки в селі Колодяжне, у садибі, де пройшло дитинство та юність поетеси.
Мета конкурсу – популяризація українського театрального мистецтва та літератури, вдосконалення і підвищення виконавської майстерності учасників (студентів та молодих акторів віком від 16 до 35 років). Цього разу надійшло 39 заявок, з них було відібрано 14 студентів та акторів з Києва, Дніпра, Луцька, Івано-Франківська та Івано-Франківської області.
Журі, як і в попередні роки, очолив Тарас Жирко, конкурс і нагородження проходили у Волинському академічному обласному театрі ляльок. Після відкритого жеребкування учасники колективно прочитали уривок з вірша «Contra spem spero!» Лесі Українки, який обрали для себе як гасло конкурсу:
Ні, я хочу крізь сльози
сміятись,
Серед лиха співати пісні,
Без надії таки сподіватись,
Жити хочу! Геть, думи сумні!
Далі був перегляд моновистави «Розмова» за Лесею Українкою Творчої майстерні «Театр у кошику» зі Львова (режисерка Ірина Волицька, акторка Лідія Данильчук). В основі твору – сповідь однієї акторки про своє кохання, яким вона пожертвувала заради успішної кар’єри.
Наступного дня учасники читали вірші Лесі Українки: «Горить моє серце…», «В’язень», «Ворогам», «Уста говорять...», «Терновий вінець», з прозових творів – двічі «Твої листи завжди пахнуть зів’ялими трояндами», а також «Святий вечір», уривки з листів письменниці до Михайла Кривинюка та інші. Створити яскравий образ, зануритись у долю свого персонажа, відчути і передати його біль, історію найточніше вдалося тим учасникам, котрі обрали монологи з драматичних творів Лесі Українки. А саме – Кассандри (Анна Кутова), Русалки з «Лісової пісні» (Ольга Федина), Неріси з «Оргії» (Ольга Стрельбіцька), Юди з поеми «На полі крові» (Іван Білаш). У вільній програмі учасники читали уривки з сучасної або класичної прози; з поезії – Василя Симоненка і Василя Стуса. Дарія Полєщук і Анна Кутова обрали монологи з «Марусі Чурай» Ліни Костенко, і кожен образ Марусі був по-своєму проникливий і цікавий. Чоловічий бік історії нещасливого кохання презентував Назарій Тимків: через «Парубоцьку баладу» Бориса Олійника спробував прожити гірке розчарування хлопця через зраду коханої.
Двоє учасників (Владислав Гродзіцький і Володимир Вірстюк) для виступу обрали уривки з роману сучасної авторки Ірен Роздобудько «Все, що я хотіла сьогодні». Не оминула молодь і нинішню російсько-українську війну: Іван Білаш читав уривок з кіноповісті Богдана Жолдака «Укри» (про бабусю і внуків з села, до якого прийшли російські окупанти); Романія Котула читала уривок з військового щоденника «Життя P. S.» Валерії Бурлакової (про втрачене через війну кохання). Атмосферу запального обряду передала Ольга Стрельбіцька, читаючи «Гуцульське весілля» Марії Влад.
Третю премію отримала акторка Волинського театру ляльок Анна Кутова. Друге і перше місце посіли студенти Прикарпатського національного університету імені Василя Стефаника Назарій Тимків (ІІ) і Ольга Стрельбіцька (І). Журі вирішило перше місце дати двом учасницям, тож ще одну премію отримала Ольга Федина – студентка ЛНУ ім. Івана Франка. Гран-прі дісталося Івану Білашу – студенту КНУТКіТ ім. Івана Карпенка-Карого й актору Національного театру ім. Марії Заньковецької. Олександра Кравченко (акторка і режисерка Київського театру «Veritas») отримала премію міського голови. Також були вручені призи від кожного члена журі, від Львівського відділення НСТДУ та ЛНУ ім. Івана Франка, Волинського театру ляльок та Волинського відділення Спілки письменників. Тож усі учасники отримали подарунки, сертифікати учасників конкурсу, а переможці – грошову винагороду.
Завершилася церемонія виступами лауреатів та спільною
музично-поетичною композицією з піснею «Ой у лузі червона калина». Члени журі
побажали молоді вчитуватися і заглиблюватися у твори Лесі Українки, адже вони
поза часом і мають відповіді на безліч питань. А також популяризувати твори
поетеси, бо це теж частина нашої боротьби за свободу і незалежність України.