Данило народився 1 березня 2002 року в Києві, в родині художників: батько – аніматор, мати – майстриня декоративного мистецтва, брат навчається в художній академії містечка Урбіно в Італії. Навчався Данило в Інституті екранних мистецтв – у майстерні Андрія Дончика опановував професію режисера ігрового кіно. На режисуру вступав, підготувавши стрічку «Вглиб». Вона незвична, з розміром кадру 4:3 ч/б, що невипадково, адже хлопець захоплювався режисерами Нової хвилі, а одним із найулюбленіших його фільмів була «Сьома печать» Іґмара Берґмана. Як пояснив його батько, Борис Денисевич, «зняв її на старий фотоапарат Olympus, на якому відео було, здається, pal 640x480, попри мої пропозиції знімати на більший формат. Думаю, його влаштовувала така нечіткість зображення, бо десь-якось передавала якість 16-мм плівки.
Батько Данила так пояснив його задум. Основна ідея фільму – саморозвиток людини. Копаючи вглиб, ти обов’язково потрапляєш нагору (галантно одягнутий герой, який знімає капелюх, – це фактично квінтесенція довершеної Людини), але вершина – це тільки початок; тому Людина не повинна зупинятись у розвитку і має продовжувати копати вглиб».
На фронті студент воював у медичній роті 5 ОШБр. З його записів: «...Найгірше те, що ця війна мене неабияк змінила в певних моментах, і цей я вже не зможе розповісти такі історії, які міг розповісти ранній я...
... А як я буду після цього розповідати історії?...
... Маса нерозказаних до 24-го історій, імовірніше за все, припадуть пилом і згодом обернуться в прах...»
Загинув 3-го травня 2023 року на початку 2-ї ночі
від атаки російських дронів.