В аналітичній статті «Вершник без голови. Чим сьогодні є Держкіно» у «Детектор медіа» Анастасія Платонова нагадала, який слід залишила по собі сумнозвісна Марина Кудерчук, що очолювала Держкіно України більше чотирьох років. Спадок її діяльності окреслено так:
«Наразі треба визнати, що забюрократизоване,
сумнівно доброчесне та не дуже фахове Держкіно нагадує такого собі “вершника
без голови”, коли де-юре є людина, що тимчасово керує інституцією, проте
де-факто агенція не працює на розвиток галузі, натомість діє, як «злий поліцейський»,
що прагне контролювати й упокорювати, а не домовлятися та співпрацювати.
Звісно, про жоден продуктивний діалог тут не йдеться. Бо для нього потрібні не
лише готовність і бажання говорити, але й суб’єкт для розмови. А, як
справедливо зазначила директорка Довженко-Центру Олена Гончарук, проблема з
Держкіно наразі зокрема в тому, що «не дуже зрозуміло, з ким говорити».