Від емоції до фахової кваліфікації – чимала дистанція, але є культурні події і явища, які їх зближують сумою аргументів. Таким феноменом синергії серця, мислення і мистецької мови володіє Театральний центр «Слово і Голос», що вивіряє кожен черговий творчий крок та здобуває щораз глибші поклади етичних вартостей у метафізичному просторі Часу і Пам’яті. Після масштабного проєкту «Цвіт. Шевченко» Наталія Половинка та її колектив реалізував нову, не менш значиму і складну за естетично-смисловою морфологією, виставу «Політ птахів», жанрово означену як «кураж на одну дію».
Глядач / співучасник цієї «подорожі у просторі міфу» мав можливість індивідуально пройти різні стадії опанування поетичною субстанцією, що ввібрала у себе духовні досвіди, символи і ритуальні практики з різних культурних традицій, почасти адаптованих у філософських поглядах Григорія Сковороди. Складна семантична «тканина» режисерської інтерпретації теми по траєкторії «земне – небесне», що пластично-образно обіграно лінією поміж екстатичністю, бурлеском, архетипами та молитвою, загострює глядацькі реакції та «визволяє» сучасну людину з нашарованих прагматичною дійсністю неоцинізмом, страхами і стереотипами, умовностей.
Очевидно, відчитування смислового наповнення вистави в її динамічній структурі – це індивідуальний досвід та інтелектуальні зусилля кожної людини, яка кожного разу приходить до Театрального центру «Слово і голос» за новими посилами до субстанцій духу, любові та універсальної гармонії. Працюючи в надскладній творчій методології, Наталія Половинка з високообдарованими молодими особистостями – учнями та послідовниками – відчутно збагачує культурний ландшафт сучасного Львова та України в цілому. Інституційно центр сьогодні діалогує з найбільш притягальними явищами культурних практик у світі, зокрема з паризьким театром Le 13e Art (хореограф і директор Мурад Мерзукі), вистава якого «Pixel» стала однією з рушійних у прокладанні напрямку актуалізації синкретичного підходу до етнічної та поліетнічної культурної пам’яті через взаємодію нових технологій та новаторських семантичних «ключів». Або ж з програмними засадами Венеційського бієнале сучасного мистецтва, на яких відстежується тенденція до концептуалізації етнокультурних традицій в гуманістичній парадигмі.
Театральний центр «Слово і голос» – це унікальна та масштабна в координатах усвідомленої суспільної місії, культурна платформа, яка сьогодні перебуває на передній лінії фронту боротьби за етичні ідеали та цінності, мовою сучасного мистецтва інтегруючи українську ідентичність у світові полікультурні мережі, потребує соціальних стимулів і розумних адміністративних рішень щодо державної підтримки його діяльності.
Львів