У
фільмі «People of Steel/Люди зі сталі» Сергія Фоменка зібрані документальні
кадри нашої воєнної історії – знищені міста, випалена колись мирна та квітуча
українська земля, понівечені тіла військових і цивільних. Це знято свідками.
Про героїчну оборону Маріуполя розповідають самі герої, які перебували в
епіцентрі подій. За словами режисера, емоційним поштовхом до роботи над фільмом
стала історія загиблої медикині Олени Кушнір-Новицької, яка звернулася з
«Азовсталі» в один із 86 днів оборони.
Вражає
професіоналізм, мужність і духовність захисників Маріуполя, які, попри
величезну перевагу в силі супротивника, завдали йому величезної шкоди та сильно
загальмували його просування, давши тим самим можливість нашій армії зібратися
з силами та підготували оборону. Маючи обмежений запас продуктів, вони дбали
насамперед про цивільних – дітей, жінок, людей похилого віку, які рятувалися в
«Азовсталі», – і всіма силами намагалися забезпечити їм безпеку, харчування та
коридор на територію, вільну від окупантів.
Цей
фільм – документальне свідчення воєнних злочинів росії. Він також спрямований
на те, щоб не дати суспільству забути про героїв. Захисники Маріуполя, які 86
днів самовіддано тримали оборону під пекельним масованим вогневим ударом, не з
власної волі – за наказом військового керівництва України – залишили
«Азовсталь», щоб здатися в полон. Іншої можливості врятувати їм життя не було.
Частина
полонених уже звільнена, але чимало наших захисників і далі перебувають у
пекельному полоні в рашистів. Кожна хвилина полону робить їхнє життя нестерпним.
Мирному Заходу й Америці з їхніми чистими в’язницями, які часом схожі на
санаторії, необхідно відкрити очі на те, який жах насправді ховається за
стінами російських в’язниць. Постановник прагнув розповісти про те, про що
боляче навіть думати і що не хочуть згадувати ті, хто там вижив. «Люди зі
сталі» – про те, як важливо витягнути наших героїв із цього пекла. За словами
дружини командира «Азова» Дениса Прокопенка – Катерини, поки що ми можемо
розраховувати тільки на власні сили: на те, що наші воїни поповнять обмінний
фонд і шляхом цього повернуть українських захисників. На жаль, усе просувається
дуже повільно. І є ще один сумний факт: витягнути «азовців» найскладніше. Для
цього потрібен «дуже жирний улов». Наша свобода і життя залежать від тих, хто
нас захищав і захищає, тому не можна стояти осторонь – усі наші полонені мають
повернутися в Україну! Катерина Прокопенко пояснює: «90-95% азовців, які повернулись
з полону, пішли на фронт знову. Хлопці деякі з ампутаціями, наприклад „Морці“
(позивний) – не має руки від плеча, і він повернувся в стрій. Хлопці з ампутаціями
допомагають розбудовувати ветеранські ком’юніті, займаються роботою; у нас мало
людей, які б просто залишили підрозділи, у сімейне життя»[1].
Упродовж
року відбувалися спецпокази фільму «Люди зі сталі», його побачили глядачі в
Парижі під час «Олімпійських ігор-2024» в Олімпійському хабі Ukraine House
Volia Space, в Раді Європи в Страсбурзі, в іспанських Валенсії та Барселоні,
польському Кракові. У грудні 2024 року фільм показували у містах Німеччини,
серед яких: Лейпциг, Гамбург, Дрезден, Нюрнберг, Дюссельдорф,
Франкфурт-на-Майні та ін. У січні-лютому цього року стрічку подивилися в
Лондоні, Ліверпулі, Манчестері, Глазго, Бірмінгемі, Единбурзі та Варшаві.
Міжнародний
тур «Культура vs війна. Сергій Фоменко», присвячений темі українських
військовополонених, тривав з середини березня 2025 року і пройшов у 13 містах США,
серед яких Нью-Йорк, Вашингтон, Чикаго, Сан-Франциско, Міннеаполіс та ін.
Формат туру поєднав перегляди фільму, творчі зустрічі та публічні обговорення важливих
тем з міжнародною аудиторією. Усього за десять місяців у рамках міжнародного
туру відбулося 53 покази.
Сергій
Фоменко, український музикант, фронтмен гурту «Мандри», режисер та продюсер
документальних фільмів, учасник оборони Києва, громадський діяч розповідає про
мету, яку ставив перед собою: «Я знімаю і роблю документальні фільми про українців і Україну. Про нашу історію,
культуру, війну та про людей, які цю історію пишуть своїм життям і своєю
кров’ю. Це не перший мій фільм, але він найскладніший для мене. Війна за
Україну, битва за Маріуполь, історії людей цієї битви – це героїчна, страшна, надихаюча
і болюча тема водночас. "Люди зі сталі" – це про дух,
відповідальність, чесність і правду. І цю правду – про російські військові
злочини в Україні, про героїзм і мужність наших людей – "Людей зі
сталі" – мають бачити і чути люди в усьому світі! Щоб кожен день тримати
фокус уваги на Україні, щоб зробити все можливе і неможливе для звільнення з
пекла полону наших героїв. У "Людей зі сталі" є своя місія і мета –
допомогти звільнити з полону наших людей. Це фільм спеціального призначення».
Спеціально
для фільму український художник Матвій Вайсберг створив графічну серію малюнків
«Хроніки війни». У фільмі також є ілюстрації Катерини Прокопенко та інших
українських художників на тему битви за Маріуполь та «Азовсталь».
[1] Скотнікова
Ольга. «Люди зі сталі». У Києві відбулася прем’єра документального фільму про
захисників Маріуполя. Вечірній Київ. 7.10 2024.