Маніяк у засніжених горах
Юрій Лисенко
Якщо не знати, що до роботи над стрічкою причетні українські кінематографісти, то її важко було б назвати вітчизняним продуктом. Це дебют українського режисера та сценариста Станіслава Капралова, в якого ідея цього проєкту виникла наприкінці 2018 року після перегляду фільму «Дуель» Стівена Спілберґа. Задум підтримав продюсер Сергій Лавренюк. У головній ролі – українка Іванна Сахно, яка поступово підкорює Голлівуд. Вона вже знялася у фільмах «Тихоокеанський рубіж 2», «Шпигун, який мене кинув» та в серіалі «Меломанка» від HBO. Також вона повноцінно дублювала свою героїню в локалізованому україномовному трейлері та у фільмі. А роль її хлопця отримав Алекс Гафнер, який знімався у таких режисерів, як Вім Вендерс («Занурення», 2017) та Рідлі Скотт («Радник», 2013). Адміністраторку готелю зіграла уродженка Тбілісі Тінатін Далакішвілі.
За сюжетом, молода пара сноубордистів, любителів фрірайду Мія та Макс вирушають на відпочинок до засніжених гір Грузії. Здається, що подорож обіцяє лише спокій, красу та насолоду. Але насправді тихе місце приховує страшну таємницю. Адміністратор готелю попереджає молодих людей про деякі нюанси відпочинку і просить їх не від’їжджати далеко та не користуватися деякими гірськими трасами для сноубордингу. На жаль, молода пара не послухалась і зіткнулася з тим жахом, що, за легендою, існує у горах, тому єдине, що їм залишається, – спробувати вижити в засніженій глушині.
Фільм за жанром трилер, але, здається, він зібрав усі можливі кліше. Хіба що спосіб пересування маніяка показаний по-новому та адаптований під зимову історію. А все інше виглядає досить звичним. Проста історія про те, як героїня не розуміє, чому потрапила в таку жахливу ситуацію.
Щоправда, жахливим діям персонажа, який вистежує та вбиває туристів, творці дають пояснення. Та чи зможе порадувати глядачів така розв’язка? До речі, фільм потрібно переглянути до кінця, дочекатися титрів, бо там будуть ще дві додаткові сцени.
У стрічці є чимало моментів, які можуть здатися нелогічними та не надто реалістичними. Але режисеру потрібно втримати інтригу та увагу глядача, бо за принципом саспенсу глядач має перебувати в атмосфері напруженного очікування та тривожної невизначеності.
А от що справді допомагає сприймати історію про сноубордистів-аматорів з більшою цікавістю, то це саунд-дизайн фільму, що влучно додає напруги та лякає гучними звуками, а також якісне зображення.
Справді, недогляди сюжету компенсує якісна візуальна складова стрічки. Знімали не тільки в гірськолижному курорті Гудаурі, а й у дикій місцевості. Неймовірні засніжені схили, показані з різних висот, де не ступала людська нога, справді вражають. А завдяки оператору Євгену Усанову (це його перша робота в повному метрі) дуже добре передано стан головної героїні. Іноді «Пік страху» сприймається як історія виживання в дикій природі. Особливо в тих сценах, де немає вбивці. Що наштовхує на асоціацію з історією Джека Лондона «Жага до життя». Ймовірно, що в таких умовах фізично не витримала б жодна людина, але Іванна Сахно наділяє свою Мію неймовірною жагою до життя.
З нагоди прем’єри фільму у Великобританії постійний автор видання «The Guardian» Леслі Фелперін опублікувала рецензію (30 грудня 2020 р.) на їхній онлайн-платформі, назвавши його «сезонним трилером, який зігріє душі фанатів переляку», а також зазначила «приголомшливі локації, сильне використання звуку та захопливих образів». Режисер досить вдало реалізував свою історію для української та міжнародної аудиторій. А її вади перекриває яскрава візуальність стрічки та успішна реалізація на міжнародному кіноринку. Як зазначив продюсер фільму в інтерв’ю для видання «VGL cinema», кінотеатральний прокат відбувся поки що в кількох країнах – ОАЕ, Австралії, Великобританії, Сингапурі та Малайзії. А в інших його планують показати на онлайн-платформах та телебаченні.