Журнал “Кіно-Театр”

Михайло Ухман: «Українське кіно повинно бути таким, як українська армія»

Лариса Іванишина — 2025-09-23

Михайло Ухман – військовий журналіст, сценарист, продюсер – народився на Тернопільщині. Закінчив факультет філології та журналістики Тернопільського національного педагогічного університету ім. Володимира Гнатюка.

Мовою сучасного мистецтва

Роман Яців — 2025-09-23

«Політ птахів»

За текстами українського філософа Григорія Сковороди, притчею з поеми перського поета XII ст. Аттара «Розмова птахів», пісні українською, вірменською, латиною і грекою.

Авторка ідеї і режисерка Наталя Половинк

Художниці Нателла Шавадзе, Христина Сілівон

Дизайн і виготовлення костюмів Оксани Караванської

Хореографія Марії Бакало

Виконавці: Наталія Половинка, Марія Кміть, Юлія Тарасович, Христина Сілівон, Анастасія Редчук, Ярослава Цетнар, Сергій Кудринецький – орган, Юрій Гуран – флейта

Народна капела «Musique Café» під керівництвом Богдана Дворника – цимбали, бубен, фрілка, скрипка

Львівський академічний театральний, художньо-дослідницький та освітній центр «Слово і голос»

Липень, 2025

28 серпня в український прокат вийшла стрічка «2000 метрів до Андріївки»

Редакція — 2025-09-26

Стрічка розповідає про Третю штурмову бригаду, яка в 2023 році подолала два кілометри замінованої лісосмуги, щоби звільнити село під Бахмутом. «Це смілива розповідь у реальному часі про війну, що відбувається прямо зараз», – ідеться в описі. Мстислав Чернов задокументував бої разом із фотографом AP, копродюсером та оператором Алексом Бабенком. Музику написав лауреат «Греммі» Сем Слейтер.

Заза Буадзе зніме нову стрічку

Редакція — 2025-09-26

Державне агентство України з питань кіно на початку року уклало угоду з ТОВ «Основа фільм продакшн» про державну підтримку виробництва ігрового повнометражного фільму «Імені Вірського» у жанрі драми та байопіку.

Найбільш титулований фільм

Редакція — 2025-09-26

20 травня у Києві відбулась урочиста церемонія нагородження фільму «Мати апостолів» дипломом «Книги рекордів України». Стрічка визнана найбільш титулованою в історії українського кінематографа: вона отримала 88 нагород та відзнак на 62 міжнародних кінофестивалях у 28 країнах світу. Географія її показів охопила США, Канаду, Італію, Іспанію, Німеччину, Туреччину, Угорщину, Францію, Словаччину, Польщу, Китай, Венесуелу, Болгарію, Швецію, Австралію, Велику Британію та інші країни.

Постраждала Одеська кіностудія

Редакція — 2025-09-26

Російські військові в ніч на 10 червня атакували Україну 322 засобами повітряного нападу (315 дронами і сімома ракетами), а основним напрямком удару був Київ. Тієї ночі постраждала Одеська кіностудія – місце, де творилось українське кіно

ForeFilms планує чотири нові фільми

Редакція — 2025-09-26

Український продюсер та співзасновник продакшену ForeFilms Володимир Яценко розповів в ексклюзивному коментарі Variety про роботу над чотирма новими фільмами: дебютним англомовним фільмом Антоніо Лукіча, першим з 2021 року режисерським проєктом Валентина Васяновича, а також другими повно метражними картинами Павла Острікова й Нарімана Алієва.

«"Океан Ельзи": спостереження шторму»

Редакція — 2025-09-26

Таку назву має біографічний документальний фільм, який розповідає про шлях гурту від моментів, коли в них не вірив ніхто, до переповнених стадіонів – через особисті конфлікти, творчі розриви та історичні виклики, які переживала країна. Це масштабний фільм про колектив, чиї пісні є саундтреком життя мільйонів українців.

Успіх львівської вистави на Шекспірівському фестивалі

Редакція — 2025-09-26

25 липня на сцені Ґданського Шекспірівського театру у Польщі відбулися два покази вистави «Буря» у постановці режисерки Оксани Дмітрієвої та Національного театру ім. Марії Заньковецької з Олегом Стефаном в головній ролі.

Премії для переможців Національної конкурсної програми VI кінофестивалю “Svitlo”

Редакція — 2025-09-26

Традиційно у фестивалі беруть участь кіномитці з України та з-за кордону. За роки його існування – це близько 20 країн: Німеччина, США, Нідерланди, Ізраїль, Швеція, Італія, Іспанія, Норвегія, Франція та інші.

Ризики і можливості

Редакція — 2025-09-26

Держкіно просить 200 мільйонів грн на 2025-й і розраховує на два мільярди у 2026-ому році. 2025-й обіцяє бути критичним – як за ризиками, так і за можливостями. Про це в інтерв’ю «Вечірньому Києву» та виступах на заході «Кіно об’єднує» заявив нещодавно призначений голова Держкіно Андрій Осіпов. Він наголосив, що мова не лише про мистецтво, а й про економіку, стратегічну довіру, міжнародну присутність і навіть репутацію держави.

Зрозуміти біль: творчий метод Івана Миколайчука

Ольга Ямборко — 2025-09-26

В одному з інтерв’ю Івана Миколайчука запитали: «Коли ви хочете зіграти роль, написати сценарій, як ви вибираєте тему, об’єкт для наступної роботи?» «Я вибираю за ступенем болю», – відповів він. У цьому контексті особливу увагу слід звернути на авторські роботи Івана Миколайчука. Це, насамперед, сценарії та режисура.

Минає 100 років найпершому українському бойовику

Лариса Брюховецька — 2025-09-26

Ідеться про двосерійну «Укразію», фільм Одеської кінофабрики 1925 року, який надійно прописаний в історії українського німого кіно й донині привертає до себе увагу фахівців. Тривалістю (дві серії!), гостротою сюжету і наповненістю подіями. Додамо режисерську вправність та якість акторських робіт, насамперед виконавця головної ролі – Миколи Панова. У рік виходу на екрани «Укразія» викликала глядацький ажіотаж. Преса фіксувала: хоча фільм триває чотири з половиною години, глядачі не можуть ні на мить відірватися від екрану. За словами Ол. Мар’ямова, «Укразію» було зроблено за канонами голлівудських ковбойських бойовиків: такі ж стрибки з даху вагона на дах зустрічного поїзда, запаморочливі погоні на конях, що скачуть з шаленою швидкістю, демонічні злочинці з денікінської контррозвідки.

Добрими намірами

Олександр Саква — 2025-09-23

«Лицар аристократизму духу»

Сценарист і режисер Олександр Панков-Мороховець

Оператор і художник Володимир Співаковський

Продюсери – Володимир Співаковський, Олександр Панков-Мороховець

Студія «Гільдія Брендів»

Прем’єра 30 квітня 2025

Крижане королівство екрану

Анастасія Канівець — 2025-09-23

«Крижана вежа»

Сценаристи: Люсіль Хадзіхалілович, Джефф Кокс

Режисерка Люсіль Хадзіхалілович

Оператор Джонатан Рікбур

У ролях: Маріон Котійяр, Клара Пачіні, Август Діль, Гаспар Ное, Марін Гесберт та ін.

Франція, Німеччина, 2025.

Фільм про підрозділ українських вибухотехніків

Редакція — 2025-09-23

«Без права на помилку», документальний

Режисер Василь Київський

Оператор Володимир Кратінов

Продюсерка Вікторія Кратінова

Творче об’єднання «KyivSky», 2025

«Ми були українцями», або Колір квадрата

Юлій Швець — 2025-09-23

«Малевич»

Авторки сценарію Анна Паленчук, Дар’я Онищенко

Режисерка Дар’я Онищенко

Оператор Олександр Рощин

В ролях: Віталій Ажнов, Олександр Рудинський, Олексій Горбунов, Ірма Вітовська

Україна, Сербія, Італія, Швейцарія, 2024

Космічний талант на земній планеті

Марія Лігус — 2025-09-23

Сергій Параджанов – без перебільшення, знакова постать національного й світового кінематографу, чий талант пробудив українське кіно після десятиліть стагнації, наповнивши українське суспільство новою надією. Невичерпне натхнення Параджанова, його чуйність і щедрість до ближніх, чутливість до природної краси й мистецької вишуканості, а головне – відкритість і любов до світу, попри страждання, які несправедливо довелося пережити митцю, стали джерелом відродження не лише української, а й вірменської та грузинської національних культур у часи радянської епохи. У новаторських поетичних фільмах Параджанов відкинув соцреалізм і будь-які творчі обмеження, показавши, що художній фільм – більше за сюжет і текстовий сценарій. Такі погляди в поєднанні з ексцентричністю, прямотою, гострим неприйняттям комуністичної ідеології та кепкуванням над радянською дійсністю ще з 1950-х років привернули увагу КДБ до особистості Параджанова й зумовили подальше переслідування і цькування митця в радянській Україні.

Кохання між рядками: «Гордість та упередження» Джо Райта

Маріанна Плєханова — 2025-09-26

У 2005 на екранах з’явилася британська екранізація однойменного роману Джейн Остін «Гордість та упередження». Режисер Джо Райт, який згодом поставив відомий у нас фільм «Темні часи», створив справжній шедевр романтичної драми. І хоча це не єдина адаптація, саме цей фільм став знаковим і має кілька номінацій на премію «Оскар» (Loughrey, 2025). Фільм важливий як неймовірно естетичне та чуттєве втілення класичного роману: він передав дух кохання так глибоко, що неможливо залишитися беземоційним. Він важливий також у контексті розвитку жанру історичної романтичної драми, або, як інколи кажуть, «костюмованої драми».

Світлі люди на цілющих грязях

Ігор Кручик — 2025-09-23

«Санаторій»

Режисер Гар О’Рурк

Оператор Денис Мельник

Продюсери: Ендрю Фрідман, Кен Вордроп, Саманта Корр

Україна, Ірландія, Франція, 2025

Ексцентричні подорожі й сентиментальні зупинки 78-го Канну

Юлій Швець — 2025-09-23

Каннський кінофестиваль цьогоріч представив рекордну кількість картин – 2909 (з них 1127 – дебюти) з 56-ти країн. У конкурс було відібрано 22 фільми як іменитих режисерів (брати Дарденни, Джафар Панахі, Вес Андерсон, Річард Лінклейтер, Йоахим Трієр, Лінн Ремсі), так і «кінематографічної молоді» (Жюлі Дюкурно, Карла Симон, Олівер Лаше, Маша Шилінскі, Бі Гань, Арі Астер). Не всі з картин основного конкурсу можна назвати проривними (навіть зняті режисерами-майже-класиками), не всі ламають тематичні стереотипи. Однак, у порівнянні з минулорічним Канном (де шедеври на кшталт «Партенопи» Паоло Соррентіно, «Видів доброти» Лантімоса чи «Мегалополіса» Копполи не отримали навіть згадки журі, бо попкорн про походеньки повій у Нью-Йорку та трансгендерність колумбійських наркобаронів захопила його уяву), можна стверджувати, що кілька відзначених журі на чолі з Жюльетт Бінош картин залишаться в історії.

Степан Коваль: «Іноді обмежував політ фантазій авторів, про що дуже шкодую»

Лариса Брюховецька — 2025-09-24

– На початку 2000-х, коли кіногалузь України фактично перебувала в комі, міжнародний успіх вашої дотепної стрічки «Йшов трамвай № 9» став надією для українських кінематографістів. У тому сенсі, що навіть за невеликі кошти можна досягати успіху. Ви ж після цього прийняли пропозицію взяти участь у міжнародному проєкті і створили ще один наповнений цікавим змістом і стверджувальним висновком фільм «Злидні». Як ви натрапили на цю казку і чим вона вас привабила?

– Сценарії для створення фільму для цього проєкту були запропоновані студією «Пілот», їх було майже півсотні, і я вибрав саме «Злидні». В дійсності, не пам’ятаю, що саме привабило в цій казці, але коли я став досліджувати її, виявилось, що подібні казки є в культурі багатьох народів у різних інтерпретаціях, та першоджерело належить народові стародавньої Індії. Це вічна історія стосунків між сусідами…

Ірина Правило: «Коли ми говоримо про українську мову, – це не тільки про комунікацію...»

Анастасія Канівець — 2025-09-26

– Ви послідовно займаєтеся екранізаціями літературної класики. Чим вона важлива для сучасної України?

– Наприкінці першого курсу у нас було завдання зняти короткометражне кіно за літературним твором. Я тоді прочитала есе-оповідання Далі Грінкявічуте: вона з дитинства пам’ятає, як прийшли арештовувати її батьків і як енкаведист забрав у неї дитячий годинничок, щойно подарований на день народження. Так з’явився «Годинничок».

Іван Тимченко про Мустафу Джемілєва і фільм «Киснева станція»

Редакція — 2025-09-24

Ігрові фільми, присвячені кримським татарам, – це насамперед «Хайтарма» Ахтема Сеітаблаєва і «Додому» Нарімана Алієва. До них варто долучити ще один – розповіді про лідера кримськотатарського народу Мустафу Джемілєва. Фільм «Киснева станція» Івана Тимченка у квітні цього року вийшов на екрани України. Про його задум, нелегкий шлях до глядача й міжнародну підтримку йдеться в розповіді режисера, записаній під час його перебування на МКФ «Темні ночі» у Талліні 2023 року.

«Повернення спадщини» і «забута» історія в сучасному українському кіно

Анастасія Канівець — 2025-09-26

Стаття написана в рамках дослідження «Постколоніальні та деколоніальні процеси в українському кінематографі після Майдану та російсько-української війни» стипендіальної програми «Постколоніалізм» Інституту Пілецького в Берліні.

Загадка Леонардо

Юлій Швець — 2025-09-26

Зовсім недавно, в листопаді 2024 року, Леонардо Ді Капріо виповнилось 50. Мати вирішила дати ім’я майбутній дитині, коли відчула, як вона пручається під час перегляду нею картини Леонардо да Вінчі в Галереї Уффіці. З тих пір магія великого імені невідступно слідує за актором, інколи забігаючи наперед і диктуючи йому шлях. Незважаючи на постійне миготіння його обличчя на сторінках таблоїдів і на телеекрані, ми мало що знаємо про Ді Капріо.

Незнана Лариса Руснак. Триптих про актрису

Олександр Саква — 2025-09-26

Лариса Руснак (н. 1962) – акторка театру і кіно, народна ар тистка України. Закінчила Київський державний інститут театрального мистецтва ім. І. К. Карпенка-Карого (курс Михайла Карасьова). З 1983 року – артистка Національного театру імені І. Франка. Створила десятки ролей в театрі і близько 80 – в кіно. Сценічні роботи в діючому репертуарі: Мати в «Землі» О. Кобилянської, Щаслива Феліція в «Крумі» Х. Левіна, Фелісіті Честерфілд у «Загнаному коні» Ф. Саган, Горпина Терпелиха в «Наталці Полтавці» І. Котляревського, Єлизавета в «Марії Стюарт» Ф. Шіллера, Графиня Розтоцька в «Авантюристі» Т. Доленги-Мостовича, Фройляйн Мюллер у «Трьох товаришах» Е. М. Ремарка. Виконала партію Матінки Кураж у хореографічній виставі Олексія Скляренка в Київському ТЮГу на Липках. «Київська пектораль» у номінації «Найкраща жіноча роль другого плану» (2006), лауреатка Національної кінопремії «Золота дзиґа» (2023). Нагороджена орденом княгині Ольги ІІІ ступеня (2020).

Вибір оптики: Браяну Де Пальмі – 85

Юлій Швець — 2025-09-26

Народився 11 вересня 1940 року в Ньюарку в італо-американській сімї. В школі захоплювався фізикою й астрономією, тому вступив на фізичний факультет Колумбійського університету. Але згодом змінив профіль і отримав ступінь магістра в галузі театру. Після перегляду фільмів «Запаморочення» Альфреда Хічкока та «Громадянин Кейн» Орсона Веллса, які справили на нього незабутнє враження, Де Пальма присвятив себе кіномистецтву. Автор більше сорока картин. Лауреат багатьох премій, зокрема, «Срібного ведмедя» Берлінського кінофестивалю 1969 року («Привітання»), «Срібного лева» за режисуру Венеційського кінофестивалю 2007 року («Без цензури»).

Велика кінодепресія: як Україна може втратити свій ненароджений Голлівуд

Редакція — 2025-09-23

До вересня 2024 року річний план видатків Держкіно був виконаний лише на 25%: із закладених майже 666 млн грн використали 172 млн грн. Невикористані майже 500 млн грн новообрана Рада з державної підтримки кінематографії 19 листопада розподілила між 96 проєктами. Хоча в Раді попередили: гроші отримають не всі. У майбутньому ситуація стане гіршою. Річ у тім, що у 2025 році фінансування Держкіно зменшили на 70% до 204 млн грн. За словами нового керівника Ради Андрія Осіпова, таке падіння загрожує українському кіноринку застоєм. «Заявка на необхідний обсяг фінансування була озвучена, і її істотне зменшення – це небезпечна ситуація, що призведе до затяжної кризи на роки», – попередив Андрій Осіпов.