Наталія Надірадзе: «Це моє служіння нашій країні, людям, воїнам…»
Анотація
Наталія Надірадзе – українська акторка театру, кіно і дубляжу, режисерка і редакторка дубляжу, заслужена артистка України. Народилася в Одесі. Дочка Вахтанга Вронського та Валерії Мелашунас-Ферро. Закінчила Ленінградський державний інститут театру, музики та кіно (викладач Леонід Макар’єв). Працювала у Закарпатському драматичному театрі (м. Мукачево), київських – Театрі драми і комедії на лівому березі Дніпра, Театрі на Подолі, Театрі-студії «Арена ВК». З 1995 р. і донині – акторка Київського театру «Колесо». Ролі: Ціпа Львівна у виставі «Шантрапа» Панаса Саксаганського, Емма в однойменній постановці за п’єсою Ярослава Стельмаха, Солоха у «Вечорницях» Наталії Жилінської та Ірини Кліщевської, Жінка, Дівчина і Мураха у «Золотому драконі» Роланда Шіммельпфенніґа, Жінка у «Ми, Майдан» Надії Симчич, Івдя у «Блаженному острові, або Отак загинув Гуска» Миколи Куліша, Місіс Бойл у «Мишоловці» Агати Крісті, Роєцька в «Ультіма Туле» Андрія Бондаренка та ін. Знімається в кіно з 1967 року. Фільми: «Циган» Євгена Матвєєва (Галя, 1967), «Пробивна людина» Олега Фіалка (Ліза, 1979), «Про шалене кохання, Снайпера і Космонавта» Дмитра Томашпольського (Вона, 1992), «Заповіт Беретті» Юрія Некрасова (Племінниця Беретті, 1993), «Геть сором!» Олександра Муратова (Клавдія Петрівна, 1994), «Вічне колесо» Василя Домбровського (Жінка, 1996), «Звичайна справа» Валентина Васяновича (головний лікар, 2013) та ін. Продублювала як акторка 64 фільми, мультфільми та серіали, є режисером дублювання 36 кінопроєктів.
