Незабутній Михайло Бєліков

Анотація

Михайло Олександрович Бєліков (28 лютого 1940, Харків – 27 березня 2012, Київ) – український кінорежисер, сценарист, кінооператор. 1963 року закінчив Всесоюзний державний інститут кінематографії (майстерня Б. Волчека). Того ж року почав працювати на Київській кіностудії ім. О. Довженка. Як оператор зняв фільми: «Стежки-доріжки», «Казка про Хлопчиша-Кибальчиша», «Та, що входить у море», «Білі хмари», «Варчина земля» (4 с., у співавт. з В. Зимовцем та І. Бєляковим). У 1972–1973 роках навчався та закінчив Вищі курси режисерів і сценаристів у Москві (майстерня Г. Данелії). Режисер-постановник фільмів, до більшості яких сам писав сценарії: «Червоний півень плімутрок» (1975), «Прихована робота» (1979), «На короткій хвилі» (1981), «Ніч коротка» (1981), «Які ж ми були молоді» (1986), «Розпад» (1989), «Святе сімейство» (1997), «Золота лихоманка» (2002).

З 1987 року – перший секретар правління, з 1996 по 2005 рік – Голова Спілки кінематографістів України. Був одним із засновників Національної академії мистецтв України, з 1997 року її дійсний член. Лауреат ряду премій та звань: Республіканська премія ЛКСМУ ім. М. Островського (1982), Національна премія України ім. Тараса Шевченка, Народний артист України (2000). Нагороди на МКФ: Перший приз та Диплом за найкращий фільм для дітей та юнацтва XV Всесоюзного кінофестивалю в Таллінні, СРСР (1981, фільм «Ніч коротка»), Гран-прі МКФ у Мангеймі, ФРН (1981, фільм «Ніч коротка»), Премія Ленінського комсомолу УРСР ім. М. Островського, СРСР (1982, фільм «Ніч коротка»), Головний приз Всесоюзного КФ в Алма-Аті, СРСР (1986, фільм «Які ж були ми молоді»), Золота медаль МКФ, Венеція (1990, фільм «Розпад»), Гран-прі МКФ екологічних кіно- та телефільмів у Сантандері, Іспанія (1990, фільм «Розпад»).