Ексцентричні подорожі й сентиментальні зупинки 78-го Канну

Анотація

Каннський кінофестиваль цьогоріч представив рекордну кількість картин – 2909 (з них 1127 – дебюти) з 56-ти країн. У конкурс було відібрано 22 фільми як іменитих режисерів (брати Дарденни, Джафар Панахі, Вес Андерсон, Річард Лінклейтер, Йоахим Трієр, Лінн Ремсі), так і «кінематографічної молоді» (Жюлі Дюкурно, Карла Симон, Олівер Лаше, Маша Шилінскі, Бі Гань, Арі Астер). Не всі з картин основного конкурсу можна назвати проривними (навіть зняті режисерами-майже-класиками), не всі ламають тематичні стереотипи. Однак, у порівнянні з минулорічним Канном (де шедеври на кшталт «Партенопи» Паоло Соррентіно, «Видів доброти» Лантімоса чи «Мегалополіса» Копполи не отримали навіть згадки журі, бо попкорн про походеньки повій у Нью-Йорку та трансгендерність колумбійських наркобаронів захопила його уяву), можна стверджувати, що кілька відзначених журі на чолі з Жюльетт Бінош картин залишаться в історії.