Час і нарація в кінематографі Кіри Муратової

Анотація

У творчості Кіри Муратової інколи виділяють два періоди, визначаючи переломним фільм «Астенічний синдром», в якому режисерка вже повністю пориває з тими кінематографічними умовностями, які ще зберігалися в попередніх фільмах. Проте, на нашу думку, таке розділення не є коректним, адже Кіра Муратова є зразковим прикладом режисерки, що послідовно втілювала в своїй творчості політику авторського кіно (politique des auteurs), і тому правильніше говорити про формування її оригінальної авторської естетики, яка поступово складається від ще до певної міри залежних від кіноконвенцій «Коротких зустрічей» до потужного кіноексперименту «Вічного повернення». Безумовно, творчість в умовах правил радянського кіновиробництва накладала жорсткі рамки на фільми режисерки, проте саме завдяки цим зовнішнім обмеженням ми можемо побачити як поступове розгортання муратівського кіновсесвіту, так і умови його виникнення.