Екранізації класики як діагноз суспільства, що обирає Трампа

Анотація

Здавалося б, заклик «Не дивіться вгору!», що пролунав з голлівудських пагорбів під завісу 2021-го року й на порозі 2022-го року, стане нагадуванням і застереженням для цивілізованого суспільства. Події 2022 року у контексті міжнародної політики показали там точний діагноз стану глобального суспільства, однак цей популярний фільм Адама МакКея, що добре монетизувався, зібравши у прокаті понад 735 млн доларів, як культурний продукт не зміг на практиці зупинити процеси, у т. ч. ті, супроти яких була скерована його сатира. Зокрема, мова про колишнього 45- го і новообраного 47-го президента США Дональда Трампа, адже саме на алюзіях з його політичною особою, його президентським управлінням та його ж виборцями Адам МакКей базував свій фільм. Чуда не сталося, і в 2024-му році громадяни США знову обрали Дональда Трампа президентом. Отже, небажання «дивитись вгору» можна вважати явищем системним – як суспільно-політичним, так і глибоко соціальним.